Відомий венчурний інвестор та давній прихильник біткоїна, Тім Дрейпер, висловив думку, що квантові комп’ютери становитимуть загрозу для банківської системи раніше, ніж для біткоїна. І справа тут не в стійкості самого шифрування першої криптовалюти.

У своєму недавньому дописі на платформі X Дрейпер окреслив дві ключові причини, чому блокчейн вийде переможцем із протистояння долару в еру квантових технологій: застаріла банківська інфраструктура та вбудований механізм відновлення мережі. Однак, як не парадоксально, найсильнішим захистом виявилася саме та риса біткоїна, яку найчастіше критикують — його повна й незворотна прозорість. Саме вона наразі забезпечує найефективніший захист монети від квантового злому.

Чому квантова загроза більш небезпечна для банків

Кіберфахівці вже називають атаки такого роду на банки «збирай зараз, розшифруй пізніше» (HNDL). Зловмисники цілеспрямовано копіюють та зберігають зашифровані банківські транзакції, конфіденційні дані клієнтів та ділове листування.

Ці файли можуть роками перебувати в архівах, очікуючи моменту, коли потужності квантових комп’ютерів стануть достатніми для зламу шифрування, що їх захищає. Як тільки це станеться, десятиліття банківської історії можуть бути розкриті — а те, що вже потрапило до чужих рук, неможливо ані стерти, ані захистити.

Біткоїн не має такої вразливості. Усі транзакції, адреси та баланси в блокчейні є відкритими з самого початку. Тут просто немає прихованої, зашифрованої історії платежів, яку можна було б зібрати — її за самою своєю природою не існує. Варто зазначити, що в травні токени, стійкі до квантових атак, продемонстрували зростання майже на 60%, помітно випередивши біткоїн на тлі загального спаду ринку.

Реальний ризик для біткоїна та шляхи його вирішення

Проте, розвиток квантових технологій створює один реальний ризик для біткоїна — це алгоритм цифрового підпису ECDSA, який використовується для підтвердження транзакцій. Будь-яка адреса, з якої хоча б раз було здійснено транзакцію, назавжди залишає у блокчейні відкритий публічний ключ.

Теоретично, квантовий комп’ютер, використовуючи алгоритм Шора, може обчислити приватний ключ за таким публічним ключем і отримати до нього доступ.

Натомість алгоритм SHA-256, на якому базується майнінг біткоїна, залишиться недоступним для квантових машин ще протягом багатьох десятиліть. Для його зламу знадобилася б обчислювальна техніка з енергоспоживанням, порівнянним з енергетикою цілої зірки.

Спільнота вже працює над вирішенням проблеми з ECDSA: запропоновано ініціативу BIP-360, що передбачає використання постквантових підписів ML-DSA, які були схвалені Національним інститутом стандартів і технологій США (NIST). Транзакції з використанням BIP-360 успішно пройшли тестування у тестовій мережі біткоїна. Коли виникне реальна потреба, оператори вузлів зможуть проголосувати за перехід на новий протокол.

На відміну від біткоїна, банки не мають такого механізму самоврядування — вони зобов’язані дотримуватися державних вимог. Згідно зі стандартом Commercial National Security Algorithm Suite 2.0 Агентства національної безпеки США (NSA), усі національні системи безпеки мають перейти на квантовий захист до січня 2027 року.

Дрейпер слушно зауважив, що банки є більш вразливими до квантової загрози. Але він не додав ключового моменту: біткоїн може оновитися завдяки зусиллям власної спільноти за лічені тижні, тоді як банкам доводиться чекати на державні розпорядження та роками перебудовувати застарілу інфраструктуру. Саме ця різниця у швидкості реакції визначатиме, хто виживе в квантову еру.

Порада від Business News:

Ця новина демонструє, як децентралізовані системи, подібні до біткоїна, можуть мати перевагу над традиційними фінансовими установами у протистоянні новим технологічним викликам, як-от квантові обчислення. Вона підкреслює важливість адаптивності та можливості швидкого оновлення для збереження актуальності та безпеки в динамічному цифровому світі.

Подробиці можна знайти на сайті: cryptocurrency.tech