Україна отримає потужний антибалістичний захист: “Велика трійка” та Європа об’єднують зусилля для створення спільного щита
Україна та Європа об’єднують зусилля для створення власного щита проти балістичних ракет
Україна виступає з ініціативою розробки спільного європейського антибалістичного щита, який би посилив безпекову архітектуру континенту. Лідери європейських держав дедалі чіткіше усвідомлюють нагальну потребу у формуванні нового безпекового простору, здатного протистояти сучасним загрозам.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що після зустрічі з лідерами Франції, Німеччини та Великої Британії (формат E3) було досягнуто домовленості про допомогу у сфері протидії балістичним ракетам. Він також підкреслив, що подібні системи оборони є критично важливими не лише для України, а й для таких країн, як Велика Британія. Як зазначає УНН, Зеленський висловив сподівання на розробку спільної європейської антибалістичної системи за участю Сполученого Королівства, зазначивши, що відповідна робота вже ведеться.
У своєму інтерв’ю виданню The Guardian, Глава держави наголосив на високій вартості ракет Patriot, кожна з яких коштує приблизно 4 мільйони доларів (близько 160 млн грн за поточним курсом), та відсутність у Великої Британії власних програм протиракетної оборони. Британське видання, посилаючись на слова Президента України, зауважило, що Лондон, Париж, Берлін та інші країни ЄС мають об’єднати зусилля для створення альтернативи американським системам.
Зі свого боку, Україна готова поділитися з європейськими партнерами своїм значним досвідом протидії безпілотним літальним апаратам, який був здобутий у складних умовах. Йдеться про проєкт загальноєвропейського антибалістичного щита Freya, основою якого є українська ракета-перехоплювач FP-7.X від компанії Fire Point.
Проєкт Freya: перспективи загальноєвропейського щита
На початку червня генеральний директор та технічний директор компанії Fire Point, Ірина Терех, анонсувала успішні випробування ракети-перехоплювача FP-7.X, опублікувавши відеозапис запуску.
Співзасновник та головний конструктор Fire Point, Денис Штілерман, пояснив у коментарі виданню Jane’s, що під час випробувань ракета, отримуючи команди від наземного радара, успішно прямувала до цілі. Тепловий шукач виявляв “загрозу” – балістичну ракету, після чого ракета-перехоплювач її знешкоджувала. Компанія планує провести ще кілька тестових запусків перед повноцінним випробуванням проти балістичних цілей.
Військові експерти високо оцінили результати випробувань. Зокрема, експерт Земляний відзначив керованість ракети та її здатність перехоплювати балістичні цілі. Він наголосив, що ракета продемонструвала здатність до маневрування у польоті, що є критично важливим для ураження балістичних ракет, які можуть здійснювати маневри на кінцевих етапах польоту. Особливо цінним є принцип “hit-to-kill” (кінетичне перехоплення), який передбачає точне влучання у ворожу ракету та її збиття з курсу.
Західні фахівці також висловили оптимізм. Експерт з ракетних технологій та оборонної політики Фабіан Гоффманн у коментарі німецькому виданню Tagesspiegel зазначив, що ідея має значний потенціал.
Крім того, Fire Point прагне створити перехоплювач, який значно поступатиметься у вартості ракетам PAC-3 для комплексів Patriot. Очікувана ціна FP-7.X становить до одного мільйона доларів (близько 40 млн грн), тоді як вартість однієї ракети Patriot варіюється від 4,9 мільйона доларів (у нещодавній угоді з Саудівською Аравією – 12,3 мільйона доларів за одиницю).
Ключовою перевагою проєкту Freya, за словами Дениса Штілермана, є його незалежність від зовнішнього контролю. На відміну від багатьох сучасних західних систем ППО, які мають закриту архітектуру та дозволяють країні-постачальнику зберігати контроль над критичними компонентами, Freya пропонує відкриту архітектуру та програмне рішення, яке гарантує, що система не може бути вимкнена виробником чи країною-продавцем. Це нова філософія озброєння, яка передбачає не просто придбання системи безпеки, а отримання повного суверенітету над нею.
У проєкті Freya, крім України, беруть участь Німеччина, Франція, Норвегія та Швеція. Заява Президента Зеленського відкриває перспективи для приєднання Великої Британії. Експерти вважають, що головним викликом наразі є мобілізація європейських партнерів для прискорення реалізації проєкту. Водночас, європейські країни вже демонструють серйозну зацікавленість у Freya, яка може стати основою нової архітектури безпеки Європи, враховуючи постійні загрози з боку РФ. Компанія Fire Point пройшла масштабний 9-місячний аудит, який підтвердив відсутність завищення цін, а також успішно пройшла комплаєнс-перевірки європейських партнерів, отримавши дозвіл на співпрацю з їхнім сектором безпеки. Це свідчить про конкретні кроки та готовність європейської бюрократичної машини йти назустріч українським оборонним інноваціям.
Система Freya будуватиметься на основі легкої мобільної пускової установки українського виробництва. Планується використання наземних радарів дальнього радіолокаційного виявлення, таких як Giraffe 8A/4A (SAAB, Швеція), Thales Ground Master 400 (Франція) або Hensoldt TRML-4D (Німеччина). Для підсвітки та наведення цілей будуть застосовуватися радари Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт буде розгорнуто на базі норвезького Kongsberg Fire Distribution Center. Його особливістю стане відкрита архітектура та модуль Network Access Nodes, що дозволить інтегрувати власні розробки. Зв’язок між елементами системи здійснюватиметься через тактичний канал обміну даними Link 16 (STANAG 5516), що є стандартом для інтеграції Freya в існуючу систему ППО України. Такий підхід, що базується на вже існуючих рішеннях, сприятиме швидкому запуску системи. Однак, існують ризики, пов’язані з тим, що розробка системи, здатної змінити баланс сил, може не влаштовувати не лише Росію, а й окремих виробників озброєнь, які можуть бачити в ній конкурента.
Незважаючи на можливі перешкоди, Президент України Володимир Зеленський особисто підтримує цей проєкт. Він неодноразово наголошував на важливості розвитку української балістики та антибалістики, попри складність завдання, пов’язану з небажанням конкурентів поступатися своїми позиціями.
Європейські партнери дедалі краще розуміють нову логіку війни, де перевагу здобувають ті, хто здатний швидко впроваджувати інноваційні та бюджетні рішення. Україна стає лідером у цьому процесі.
“Ми зрозуміли, що ви, як країна, здатні виробляти швидше, креативніше і розумніше, ніж решта з нас, навіть попри те, що ми не перебуваємо у стані війни. І це, чесно кажучи, досить незручно для решти Європи, але водночас це справді вражає”, – зазначила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Таким чином, ключовим завданням є забезпечення безперешкодного запуску проєкту. Freya, після успішного впровадження, стане не просто черговою системою протиповітряної оборони. Це унікальний прецедент, коли Україна може увійти до загальноєвропейської безпекової архітектури не як споживач допомоги, а як рівноправний технологічний партнер, що, можливо, визначить стандарти нового етапу оборонного суверенітету.
Порада від Бізнес новини в Україні
Ця новина є надзвичайно важливою для українського бізнесу, особливо для підприємств оборонно-промислового комплексу та компаній, що працюють у сфері високих технологій. Успішна реалізація проєкту Freya та потенційне приєднання до нього великих європейських країн відкриває нові можливості для українських розробників та виробників, дозволяючи їм стати повноцінними гравцями на міжнародному ринку оборонних технологій. Це також свідчить про зростаючу довіру до українських інновацій та потенціал України стати ключовим партнером у формуванні нової європейської безпекової архітектури.
