# Каховська трагедія: Як руйнування ГЕС змінило південь України назавжди

Підрив Каховської гідроелектростанції призвів до втрати колосального обсягу водних ресурсів – 18 кубічних кілометрів. Ця катастрофа знищила цілісну систему зрошення, а накопичені на дні токсичні відкладення несуть екологічну загрозу для регіону на десятиліття вперед.

6 червня – чергова річниця руйнування Каховської гідроелектростанції. Ця подія стала однією з наймасштабніших техногенних та екологічних катастроф, спровокованих російською агресією проти України. Її нищівні наслідки відчутні й досі, особливо для мешканців південних регіонів. Стихійне лихо також залишило глибокий слід в екосистемі Дніпра, Чорного моря та на територіях, які залежали від водних ресурсів Каховського водосховища.

Детальніше про те, чому Каховська катастрофа виходить далеко за межі простої втрати води, які небезпеки вона становить для ґрунтів, водойм, тваринного світу та здоров’я людей, а також як протидіяти цим викликам, УНН дізнавався у Юлії Мерхель, лідерки екологічного руху Let’s do it, Ukraine.

Екологиня одразу наголосила на ключовому аспекті:

Каховська катастрофа — це не лише про вичерпання водних ресурсів. Ми отримали величезний відкритий простір, заповнений донними відкладеннями, які протягом десятиліть накопичували важкі метали та небезпечні токсини.

Вплив руйнування Каховської ГЕС на південні регіони України

Юлія Мерхель пояснила, що після знищення греблі південь України втратив не лише саме водосховище, а й значну частину своєї системи життєзабезпечення. Адже цей водний резервуар був життєво важливим джерелом питної води для мільйонів мешканців, забезпечував потреби промислових підприємств, енергетичних об’єктів та функціонування однієї з найбільших в Україні систем зрошення.

За оцінками фахівчині, внаслідок руйнування греблі Україна втратила близько 18 кубічних кілометрів прісної води. Ця втрата стала нищівним ударом для регіону, де вода була основою для функціонування громад, аграрного сектору та промисловості.

“Фактично, весь південний регіон втратив не просто водосховище, а цілу систему життєзабезпечення. Каховське водосховище було джерелом питної води для мільйонів людей і забезпечувало роботу промисловості, охолодження енергетичних об’єктів і функціонування найбільшої в Україні системи зрошення”, — зазначила вона.

Наслідки затоплення для населення та інфраструктури

Найпершими руйнівні наслідки катастрофи відчули жителі затоплених населених пунктів. Багато громад втратили власне житло, доступ до критично важливої інфраструктури, стабільне водопостачання та безпечні умови для проживання. Для регіонів, які й до цього перебували під постійною загрозою російських обстрілів, руйнування ГЕС стало додатковим чинником, що поглибив гуманітарну кризу.

Особливо гострою залишається проблема забезпечення питною водою. За словами Юлії Мерхель, мешканці Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей досі стикаються з надзвичайно серйозними труднощами з водопостачанням.

“Нині наше головне завдання — це забезпечення громадян питною водою та водою для задоволення побутових потреб. Вже потім ми можемо говорити про потреби аграріїв”, — наголосила експертка.

Екологічні наслідки знищення Каховської ГЕС

Екологічні наслідки руйнування Каховської ГЕС російськими окупантами є багатогранними та довготривалими. Різке зниження рівня води призвело до загибелі численної кількості риби, безхребетних та інших водних організмів. Забруднені донні відкладення, мул, залишки побутових відходів та токсичні речовини були віднесені вниз за течією Дніпра, потрапивши до Чорного моря.

Співрозмовниця УНН підкреслила, що частина цих забруднювачів може залишатися в довкіллі протягом десятиліть. Вони негативно впливають на водні ресурси, ґрунти, рибу, а через харчовий ланцюг можуть потрапляти й до організму людини.

“Деякі токсичні речовини розкладаються в природному середовищі від 10 до 12 років, тоді як інші можуть не розкладатися до 100 років. Звісно, це впливає на нас як на людей, на наше здоров’я, і через харчовий ланцюжок може потрапляти до нашого організму”, — пояснила експертка.

Наслідки для ґрунтів варіюються залежно від конкретної території. На затоплених землях вже зафіксовано замулення, накопичення забруднювачів, локальне засолення та пошкодження родючого шару. Це безпосередньо вплинуло на можливість подальшого використання цих земель у сільському господарстві.

Стан Каховського водосховища після катастрофи

Зникнення значної частини води на місці колишнього водосховища спричинило формування нових природних комплексів. Науковці фіксують активне заростання осушених ділянок. Деякі екологи розглядають цей процес як повернення до природних ландшафтів, які існували до створення Каховського водосховища.

“На колишньому дні почали формуватися нові природні комплекси, і науковці фіксують активне заростання осушених територій. Тобто ми повертаємося до нашого природного лугу, який був перед тим, як там зробили Каховське водосховище”, — зауважила Юлія Мерхель у спілкуванні з журналістами УНН.

Водночас це не зменшує масштабу катастрофи. Зміна екосистем неминуче призведе до трансформації аграрної моделі півдня України. Фахівчиня пояснила, що регіон уже не зможе функціонувати за старими моделями господарювання.

“Ми вже ніколи не будемо вирощувати стільки полуниці, кавунів та інших продуктів, які споживали самі українці і які експортувалися за кордон. Тобто південь зміниться”, — констатувала вона.

Проблеми водопостачання та інфраструктури після руйнування греблі Каховської ГЕС

Одним із найсерйозніших наслідків стало руйнування зрошувальної інфраструктури. Юлія Мерхель наголосила, що на півдні України було знищено понад 130 зрошувальних систем. Це суттєво обмежило можливості аграріїв та поставило під сумнів традиційні методи використання земель у регіоні.

Наразі пріоритетним завданням залишається забезпечення населення питною водою. Лише після вирішення цієї проблеми можна буде говорити про повноцінне відновлення аграрного потенціалу, модернізацію систем зрошення, розмінування та очищення земель і водойм.

“Зараз ми дійсно стикаємося з нестачею запасів питної та прісної води. А вже потім будемо розуміти, як нам адаптувати південь, що ми будемо вирощувати на цих землях, як нам вдасться оперативно провести розмінування, очистити землю та воду і знову їх використовувати”, — підкреслила експертка.

Відновлення постраждалих регіонів після підриву ГЕС

Відновлення постраждалих територій вимагає комплексної стратегії, яка не обмежуватиметься лише механічним, шаблонним поверненням до стану, що існував до катастрофи.

Як зазначила Юлія Мерхель, дискусії щодо майбутнього Каховського водосховища тривають. Частина фахівців наполягає на необхідності відновлення греблі, тоді як інші пропонують переглянути інфраструктуру півдня.

На думку експертки, майбутня державна політика має охоплювати кілька ключових напрямків:

• забезпечення стабільного водопостачання для населення;
• модернізація зрошувальних систем;
• розвиток децентралізованих джерел води;
• мінімізація екологічних ризиків;
• врахування воєнних загроз;
• адаптація до змін клімату.

“Державна стратегія повинна базуватися на комплексному підході, а не на простому відтворенні того, що існувало до того. Майбутня стратегія має поєднувати кілька напрямків. Насамперед – гарантувати стабільне водопостачання для населення та модернізувати системи зрошення, які ми втратили”, — підкреслила Мерхель.

Міжнародна підтримка, необхідна Україні

Через бойові дії повноцінний моніторинг наслідків катастрофи залишається ускладненим. Частину даних науковці отримують із супутникових джерел, а збір зразків можливий лише там, де це безпечно. Саме тому Україні вкрай необхідна довгострокова підтримка міжнародних партнерів у проведенні досліджень, екологічного моніторингу, оцінці рівня забруднення та плануванні заходів з відновлення.

“Для оцінки нам необхідно проводити моніторинг протягом багатьох років, а для розуміння подальших дій потрібні глибокі дослідження та, безумовно, підтримка закордонних партнерів”, — зазначила лідерка екологічного руху Let’s do it, Ukraine.

За її словами, головний урок Каховської катастрофи полягає в тому, що південь України потребує абсолютно нової моделі управління водними ресурсами. Ця модель має одночасно враховувати потреби населення, економіки, довкілля, а також бути стійкою до воєнних загроз та кліматичних змін.

“Каховська катастрофа є однією з наймасштабніших екологічних катастроф нашого століття, поступаючись лише Чорнобильській катастрофі в Європі. Південь потребує нової моделі управління водними ресурсами”, — підсумувала експертка.

Російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС: ключові факти про цей екологічний злочин

6 червня 2023 року російські війська здійснили підрив дамби Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. За даними Міністерства внутрішніх справ, вибух стався близько 2:50 ночі.

“Укргідроенерго” повідомило, що внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС було повністю зруйновано. Відновленню вона не підлягає. Одночасно розпочалося стрімке зниження рівня води в Каховському водосховищі та евакуація людей із потенційних зон затоплення.

За даними слідства, руйнування дамби спричинило масштабну гуманітарну, техногенну та екологічну катастрофу. Офіс Генерального прокурора повідомив, що внаслідок цього загинули щонайменше 35 цивільних осіб, ще 24 вважаються зниклими безвісти. Вода затопила 66 населених пунктів Херсонської та Миколаївської областей, а також значні площі сільськогосподарських угідь, природно-заповідного фонду та лісів. МВС також зазначило, що в зоні лиха опинилися близько 16 тисяч людей.

Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора встановили осіб, причетних до організації підриву. У 2024 році підозру оголосили генерал-полковнику зс рф Олегу Макаревичу, який, за даними слідства, віддав наказ на підрив дамби. У 2025 році СБУ повідомила про підозру генерал-майору Володимиру Омельяновичу, який координував дії підлеглих зі знищення дамби мінно-вибуховим способом у ніч з 5 на 6 червня 2023 року. Ці дії кваліфіковано як воєнні злочини, поєднані з умисним убивством, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

Наслідки цієї катастрофи вийшли далеко за межі Херсонської області. За оцінками уряду України та ООН, руйнування Каховської дамби завдало Україні збитків та втрат на майже 14 мільярдів доларів США (приблизно 556 мільярдів гривень). Під водою опинилися 620 квадратних кілометрів території у чотирьох областях, а безпосередньо постраждали близько 100 тисяч людей. Катастрофа призвела до порушення енергопостачання, доступу до питної води, систем зрошення, річкового транспорту та роботи частини аграрного сектору на півдні України.

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) попереджала, що значна частина екологічних наслідків є незворотною, а їхній вплив може відчуватися десятиліттями. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) після підриву також заявляло про ризики для Запорізької АЕС, оскільки вода з Каховського водосховища була необхідна для систем охолодження станції. Хоча прямої негайної загрози ядерній безпеці тоді не фіксували, агентство наголошувало на критичній важливості збереження ставка-охолоджувача ЗАЕС.

Нагадаємо

Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) оцінили терміни відновлення різних екосистем України після війни. Для повного відновлення лісів знадобиться 30-50 років, водних ресурсів — 10-20 років, а заповідних зон — від 10 до 40 років.

— ## Порада від Бізнес новини в Україні Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння довгострокових наслідків російської агресії, зокрема, екологічних та економічних. Для бізнесу на півдні України це означає необхідність перегляду стратегій, адаптації до нових реалій та пошуку інноваційних рішень для відновлення зрошувальних систем і управління водними ресурсами. Для споживачів – розуміння важливості підтримки регіону та усвідомлення цінності природних ресурсів.

Джерело