Українці переосмислюють екозвички: як змінити своє ставлення до довкілля з 5 червня
# Україна трансформує управління відходами: новий закон та свідомість громадян 
Новий закон про відходи: ієрархія та відповідальність
“Кардинально змінилося те, що у нас з’явився новий закон про управління відходами, який визначає чітку ієрархію у сфері поводження з відходами. Проте, багато механізмів його реалізації ще потребують детального опрацювання”, – зауважила пані Прокаєва. Вона підкреслила, що одним із ключових напрямків стане впровадження розширеної відповідальності виробника. Це означає, що бізнес буде нести відповідальність не лише за виробництво товару, а й за його упаковку після завершення терміну експлуатації.
Трансформація екозвичок українців
Анна Прокаєва відзначає, що українці поступово переходять від сприйняття відходів як “сміття” до усвідомлення їх як цінного ресурсу. У громадах активно встановлюють спеціальні контейнери для пластику, відкривають пункти приймання вторсировини, впроваджують системи компостування та проводять просвітницькі заходи для мешканців. Хоча прогрес нерівномірний, позитивні зміни стають помітними. “Крига скресла. Українці починають усвідомлювати, що відходи – це не просто сміття, а цінний ресурс, який активно використовують вітчизняні переробники”, – пояснює експертка. Пластик, папір, метал та скло після сортування перетворюються на вторинну сировину, з якої виготовляють широкий спектр продукції: від господарських товарів до будівельних елементів, люків та відер. Коли громадяни бачать практичне застосування зібраної сировини, сортування перестає бути абстрактною “екосвідомістю” і перетворюється на рутинну побутову звичку з наочним результатом.
Сортування та зменшення пластику: стан справ в Україні
Наразі сортування відходів є найпоширенішою екологічною звичкою в Україні, слугуючи першим кроком до більш відповідального споживання. Однак ефективність сортування безпосередньо залежить від наявності відповідної інфраструктури: контейнерів, пунктів приймання, чітких правил та регулярного вивезення. Представниця Kharkiv Zero Waste розповідає, що після нетривалої перерви на початку повномасштабного вторгнення, організація відновила свою діяльність. Їхній пункт прийому приймає близько 40 різних фракцій вторсировини, включаючи дрібні елементи, які зазвичай опиняються у загальних контейнерах. “Ми приймаємо до 40 різних видів вторсировини. Знаходимо унікальні можливості для їх переробки, наприклад, навіть затискачі для пакетів з хлібом”, – ділиться Анна Прокаєва. Особливу увагу слід приділити одноразовому пластику, адже значна частина такої упаковки погано піддається переробці або вимагає спеціалізованих підприємств. Тому важливо не лише сортувати, а й активно запобігати утворенню відходів: користуватися багаторазовими сумками, пляшками для води, горнятами для кави та обирати товари з мінімальним пакуванням.
Популярні екологічні практики серед українців
Серед екологічних звичок, які успішно вкоренилися в Україні, варто відзначити використання багаторазових сумок, купівлю товарів та побутової хімії у власну тару, ремонт речей, компостування органічних відходів, повторне використання одягу та усвідомлені покупки. Проте, закріплення звички залежить не лише від особистої мотивації. “Формування звички залежить не тільки від індивідуальних зусиль, а й від наявності необхідної інфраструктури та підтримки процесу з боку суспільства, буквально на рівні зручного сервісу”, – наголошує Прокаєва. Війна також суттєво вплинула на екологічну поведінку деяких українців. Люди, які тимчасово виїжджали за кордон, часто повертаються з уже сформованою культурою сортування, оскільки роздільний збір відходів є стандартною практикою у багатьох країнах. “Багато людей, які до війни взагалі не замислювалися над цим питанням, повернулися з набутими навичками та новою екологічною культурою”, – зазначає співрозмовниця УНН.
Екоініціативи та просвітницькі кампанії в Україні
Екологічні ініціативи активно розвиваються як у великих містах, так і в невеликих громадах. Вони охоплюють створення пунктів збору вторинної сировини, проведення тренінгів для населення, впровадження систем компостування, організацію локальних акцій з прибирання, надання консультацій органам місцевого самоврядування та проведення кампаній, спрямованих на формування культури відповідального споживання. Анна Прокаєва наводить приклад Дергачівської громади на Харківщині, де мешканці, незважаючи на постійну небезпеку через обстріли, активно долучилися до централізованого компостування. “Навіть у Дергачах, невеликому містечку за 12 кілометрів від Харкова, люди з ентузіазмом сприйняли компостування. Всі контейнери вже розподілені, хоча громада щодня перебуває під загрозою обстрілів”, – розповідає експертка.
Молодь та екологічні проєкти
Молодь часто легше адаптується до нових екологічних практик, розглядаючи їх не як обмеження, а як норму сучасного життя. Соціальні мережі, блогери, локальні ініціативи, навчальні заходи та волонтерські проєкти сприяють поширенню простих правил: сортувати, уникати зайвих покупок, ремонтувати речі, віддавати перевагу багаторазовим виробам. Для багатьох українців, особливо в умовах війни, екозвички набувають особливого психологічного значення. Вони дарують відчуття контролю над власним життям та можливість робити конкретні корисні дії для свого оточення, громади чи міста. “Люди не можуть зупинити війну, масштабне забруднення довкілля, розмінування, вибухи чи спалювання полів. Проте, вони можуть робити те, що їм під силу”, – підкреслює Анна Прокаєва.
Всеукраїнські заходи та освітні ініціативи до Дня довкілля
З нагоди Всесвітнього дня довкілля в Україні традиційно проводяться освітні заходи, інформаційні кампанії, толоки, лекції, тренінги, акції зі збору вторинної сировини та заходи для дітей і молоді. Основна мета таких ініціатив – прибрати територію та донести до кожного громадянина, як індивідуальні дії можуть позитивно вплинути на довкілля. Екологічні організації рекомендують розпочинати з найпростіших кроків: облаштувати вдома окрему ємність для збору пластику або паперу, дізнатися про місцезнаходження найближчого пункту прийому вторсировини, придбати багаторазову сумку, відмовитися від зайвих пакетів, уникати одноразового посуду та компостувати органічні відходи, де це можливо.
Важливість екозвичок для майбутнього
Ефективність більшості екологічних звичок полягає в їхній масовості. Коли значна кількість людей сортує відходи, ремонтує речі, зменшує споживання одноразового пластику та вимагає відповідної інфраструктури, громади та бізнес вимушені адаптуватися до цих змін. Експертка Анна Прокаєва зазначає, що українці готові до розбудови ширшої екологічної інфраструктури, проте її доступність поки що обмежена. Особливо складною є ситуація у прифронтових регіонах через безпекові ризики та руйнування логістичних ланцюгів.
Вплив щоденних змін на довкілля
Навіть найменші екологічні звички сприяють зменшенню обсягів відходів, що потрапляють на полігони або спалюються. Сортування забезпечує переробників необхідною сировиною. Відмова від надмірного пакування знижує навантаження на систему поводження з відходами. Компостування скорочує частку органіки у загальній масі сміття. Ремонт продовжує термін експлуатації речей, зменшуючи потребу у новому виробництві.
Як кожен може долучитися до захисту природи
Почати можна з фундаментальних кроків: відмовитись від зайвих поліетиленових пакетів, завжди мати при собі багаторазову сумку, сортувати хоча б один вид відходів, уникати непотрібних покупок, ремонтувати речі, обирати продукцію з мінімальним пакуванням, компостувати органічні відходи (за наявності такої можливості). Важливо також підтримувати локальні екоініціативи: користуватися послугами пунктів прийому вторсировини, поширювати інформацію про них, брати участь у громадських проєктах, звертатися до місцевої влади з пропозиціями щодо встановлення контейнерів та вдосконалення системи роздільного збору. Фахівчиня з екологічних питань Анна Прокаєва підкреслює, що навіть в умовах війни екологічна проблематика залишається надзвичайно актуальною. Це пов’язано з необхідністю відновлення громад на якісно вищому рівні, а не поверненням до старих проблем. “Багато хто вважає, що під час війни це не пріоритет. Проте, на мою думку, саме війна вимагає від нас дій, які зроблять громаду кращою”, – наголошує експертка.
Екозвички та якість життя українців після вступу до ЄС
Інтеграція України до Європейського Союзу, зокрема в рамках Глави 27 переговорів (“Довкілля, клімат та цивільний захист”), суттєво вплине на екологічні звички українців. Цей розділ охоплює понад 200 нормативних актів ЄС, що стосуються управління відходами, якості повітря та води, промислових викидів, хімічної безпеки, охорони природи та кліматичної політики. Найбільш відчутні зміни стосуватимуться поводження з відходами. В ЄС діє чітка ієрархія: першочергово – запобігання утворенню сміття, потім – повторне використання, перероблення, утилізація, і лише в останню чергу – захоронення. Це означатиме для українців поступовий перехід від практики “все в один пакет” до регулярного сортування, окремого збору небезпечних відходів (батарейок, акумуляторів), текстилю, органіки та пакувальних матеріалів. Також активніше впроваджуватиметься принцип розширеної відповідальності виробника, який зобов’яже бізнес брати участь у фінансуванні збору та переробки своєї продукції після її використання. Зміни торкнуться й ставлення до пластику та пакування. ЄС посилює вимоги до пакувальних матеріалів, обмежує використання певних видів одноразового пластику, стимулює застосування вторинної сировини та ставить за мету зробити все пакування придатним до перероблення. Практично це виявиться у більшій кількості багаторазових сумок, власних контейнерів для їжі, пляшок для води, зменшенні використання пакетів та поступовому зникненні частини одноразового пластикового посуду. Якість життя українців покращиться завдяки чистішому повітрю, воді, безпечнішому поводженню з відходами та посиленому контролю за промисловими забрудненнями. Європейська політика “нульового забруднення” спрямована на досягнення до 2050 року такого стану, коли забруднення повітря, води та ґрунтів не становитиме загрози для здоров’я людей та екосистем. Це забезпечить українцям доступ до більш відкритої інформації про стан довкілля, а підприємствам та місцевим органам влади – чіткі правила гри та посилення ролі у контролі за управлінням відходами, водними ресурсами та якістю повітря. Окремим важливим напрямком стане модернізація комунальної інфраструктури, адже без належних контейнерів, логістики збору та потужностей для перероблення неможливо забезпечити ефективне сортування та утилізацію відходів.
Нагадаємо
Російська агресія завдала катастрофічних наслідків екосистемам України, призвівши до знищення лісів, степів та заповідних територій. Відновлення зруйнованих територій потребуватиме значних зусиль та часу, а деякі з них можуть бути визначені як “червоні зони” через потенційну небезпеку.
Порада від Бізнес новини в Україні
Ця інформація є надзвичайно актуальною для українського бізнесу та громадян. Ознайомлення з новими вимогами законодавства щодо управління відходами, зокрема з принципами розширеної відповідальності виробника, допоможе компаніям адаптуватися до майбутніх змін та уникнути штрафів. Для громадян це можливість глибше зрозуміти важливість екологічних звичок, усвідомити їхній позитивний вплив на довкілля та власне життя, а також долучитися до формування сталої екосистеми в Україні.
Джерело