Корупційні скандали, що потрясли Бюро економічної безпеки (БЕБ), висунули на перший план критичну потребу в ретельному аналізі кримінальних проваджень. Ці провадження, як виявилося, можуть бути інструментом тиску на вітчизняний бізнес. Фахівці наголошують, що перевірка законності таких справ, зокрема тих, що стосуються лізингу авіаційної техніки, повинна стати початковим етапом справжнього оновлення БЕБ.

Викриття співробітників Бюро економічної безпеки на хабарництві та неправомірній торгівлі кримінальними провадженнями ставить нагальне питання про необхідність глибокої перевірки справ, які веде цей правоохоронний орган. Йдеться про потенційне системне використання механізмів кримінального переслідування для тиску на підприємницькі кола, створення штучних перешкод для господарської діяльності та погіршення інвестиційного клімату в Україні. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив правник Олег Шрам.

Корупція та маніпуляції кримінальними справами

За повідомленням Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях виявлено протиправну діяльність старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Обоє зловживали службовим становищем задля отримання неправомірної вигоди.

За даними слідства, один із підозрюваних вимагав 15 тисяч доларів США (приблизно 595 000 ₴ за курсом 2026 року) від особи, яка раніше проходила у справі про виготовлення та розповсюдження фальшивих грошей. Метою вимагання було уникнення повторного притягнення до кримінальної відповідальності. Інший посадовець обіцяв представниці підприємства посприяти у отриманні ліцензії на зберігання пального, використовуючи свої зв’язки у податковій службі, за винагороду у 2 тисячі доларів США (приблизно 79 000 ₴).

Система, створена для захисту економіки держави, не може стати притулком для осіб, які прагнуть збагатитися за рахунок посади

– підкреслив  Генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Народні депутати, з якими поспілкувалося видання УНН, висловилися за проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, з метою виявлення можливої “замовності” справ. Вони також наголосили на необхідності повного перезавантаження та очищення правоохоронного органу.

Це питання набуває особливої актуальності у світлі низки кримінальних проваджень, ініційованих БЕБ проти українських авіакомпаній. Під слідством опинилися щонайменше п’ять авіаперевізників, які використовують літаки, орендовані у нерезидентських компаній.

Слідчі БЕБ висловлюють переконання, що авіакомпанії мали б сплачувати роялті в Україні – збір за використання інтелектуальної власності. Однак при цьому повністю ігнорується той факт, що транспортні засоби не є об’єктом інтелектуальної власності. Крім того, між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії вже сплачують податки за лізинг у країнах, резидентами яких є лізингодавці. Від дій БЕБ вже постраждали такі авіакомпанії, як МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Судові документи також вказують на схожий підхід щодо інших галузей: спроби додаткового оподаткування стосуються лізингових залізничних вагонів та навіть сільськогосподарської техніки.

Експерти, опитані УНН, неодноразово зазначали, що жодних підстав для кримінального переслідування у цих справах немає. Вони базуються на хибному трактуванні лізингових платежів як роялті, яке було сформовано колишніми податківцями у статті за 2024 рік. Важливо зазначити, що жодних змін у законодавстві щодо оподаткування лізингу за останні 30 років не відбувалося.

Використання кримінальних проваджень як інструменту тиску на бізнес

Правник Олег Шрам наголошує, що нецільове використання кримінальних проваджень правоохоронними органами є серйозною проблемою.

Досить часто ми стикаємося з тим, що кримінальні провадження та пов’язані з ними інструменти використовуються не за призначенням, а з іншими, не передбаченими законом, цілями. Зокрема, для перешкоджання законній господарській діяльності або для спонукання до отримання неправомірної вигоди

– зазначає він.

За словами експерта, попри численні заяви про припинення тиску на бізнес у справах, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, ця проблема залишається актуальною.

Це свідчить про певні недоліки у процесі відбору кадрів до правоохоронних органів, недостатній процесуальний нагляд за розслідуваннями та неефективну боротьбу зі зловживаннями з боку самих правоохоронців

– підкреслює Шрам.

Однією з ключових проблем залишається практика тривалого існування кримінальних проваджень без прийняття будь-яких процесуальних рішень. Саме цей фактор найчастіше вказує на “замовність” справ або їх використання з метою чинення тиску.

Такі кримінальні провадження можуть тривати рік, два, три, чотири, а процесуальні рішення так і не ухвалюються. Епізодично проводяться певні слідчі дії, а люди та компанії залишаються у невизначеному стані

– пояснює правник.

На його думку, така ситуація завдає суттєвої шкоди бізнесу, навіть без офіційного оголошення підозр чи передачі справи до суду. Адже, як зазначає Олег Шрам, будь-яка інформація про проведення обшуків, тимчасовий доступ до документів чи інші слідчі дії потрапляє до Єдиного державного реєстру судових рішень та інших спеціалізованих баз даних. У результаті це негативно впливає на ділову репутацію компанії.

Страждає репутація суб’єкта господарювання. Контрагенти бачать інформацію про слідчі дії та починають ставити запитання. Це створює для бізнесу додаткові ризики та перешкоди для ефективної роботи

– зазначає Шрам.

Аудит є можливим вже сьогодні

Правник переконаний, що перевірка законності відкриття кримінальних проваджень є цілком реальною та передбаченою чинним законодавством.

Звісно, аудит можливий і вкрай необхідний. У кожному кримінальному провадженні бере участь прокурор. Його завдання – або забезпечити якнайшвидше спрямування справи до суду, або її закрити. Якщо буде встановлено, що провадження розпочато без належних підстав і відсутні ознаки злочину, прокурор має повноваження самостійно його закрити

– наголошує Олег Шрам.

Експерт також звертає увагу на необхідність оцінки законності вже вчинених слідчих дій, проведених обшуків, арештів майна та ефективності судового контролю.

Факт отримання неправомірної вигоди – це лише один, вузький аспект значно ширшої проблеми. Існують питання щодо незаконних затримань, незаконних обшуків, арештів майна. Часто слідчі судді фактично автоматично погоджують клопотання органів досудового розслідування, не вникаючи глибоко в суть справи

– зазначає він.

Без аудиту не буде довіри

Нове керівництво БЕБ має шанс продемонструвати, що перезавантаження органу буде не лише кадровим, а й змістовним. Для цього необхідно не просто виявляти поодинокі корупційні епізоди серед співробітників, а провести комплексну ревізію резонансних кримінальних проваджень. Саме ці провадження роками створюють ризики для бізнесу, ставлять під загрозу цілі галузі й не мають очевидної перспективи передачі до суду, оскільки суперечать усталеній судовій практиці.

Справи, що стосуються лізингу повітряних суден, можуть стати першим кроком для перевірки готовності БЕБ працювати в інтересах держави, а не підтримувати сумнівні практики тиску на бізнес. Якщо аудит встановить відсутність складу злочину, такі провадження мають бути негайно закриті. В іншому випадку будь-які заяви про реформування Бюро економічної безпеки ризикують залишитися лише порожніми деклараціями.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно важливою для українського бізнесу, особливо для галузей, які можуть стати об’єктом тиску через неоднозначні кримінальні провадження. Вона підкреслює необхідність прозорості та законності в роботі правоохоронних органів, а також наголошує на важливості проведення аудиту для захисту підприємницької діяльності. Слідкуйте за розвитком подій, щоб розуміти, як реформи в БЕБ можуть вплинути на ваше ведення бізнесу.

Джерело