Freya: Чому європейські партнери зволікають із залученням до проєкту — думка експерта
Успішні випробування ракети FP-7.х продемонстрували її високу маневровість для перехоплення балістичних цілей. Наразі ключовим викликом для проєкту Freya є залучення європейських партнерів, наголошує експерт Антон Земляний.

Фінальні випробування ракети FP-7.х підтвердили її здатність виконувати маневри, необхідні для ефективного перехоплення балістичних ракет. Це відкриває шлях до створення на її основі проєкту Freya – загальноєвропейської системи протиракетної оборони. Однак, за словами старшого аналітика Українського центру безпеки та співпраці Антона Земляного, головним завданням на даному етапі є стимулювання європейських партнерів до більш активної участі у реалізації цього важливого проєкту, як зазначає видання УНН.
Тестування ракети довело її керованість
“Під час останніх випробувань ми побачили, що ракета демонструє високу керованість і здатна вражати повітряні балістичні цілі. Ключовим моментом є те, що ракета летіла за заданою траєкторією та виконувала необхідні маневри, що є критично важливим для протидії балістичним ракетам, які часто змінюють курс на фінальному етапі польоту. Це не просто пряме влучання, а саме система “hit-to-kill” (кінетичне перехоплення), що передбачає пряме знищення ворожої балістичної ракети шляхом зіткнення. Саме цю ключову можливість нам продемонстрували останні випробування ракети FP-7.х”, – пояснив Антон Земляний в ефірі телеканалу Київ24, аналізуючи відеозапис запуску та польоту ракети.
Наступний крок – залучення європейських країн
На сьогоднішній день свою участь у проєкті Freya вже підтвердили Німеччина, Франція, Норвегія та Швеція. Планується, що антибалістичний щит складатиметься з ракети FP-7.х, а також таких компонентів, як командний пункт, радари дальнього виявлення, радари підсвітки та наведення. Більшість цих технічних елементів вже успішно виробляються європейськими компаніями.
“Найбільша складність зараз полягає в мотивації партнерів до активнішої участі та подоланні перешкод, пов’язаних з інтеграцією всіх ключових компонентів проєкту. Існують певні затримки або навіть бар’єри, які створюють європейські партнери чи компанії, що ускладнює створення цього комплексу”, – зазначив Антон Земляний.
Відразу після успішних тестів, співзасновник та головний конструктор компанії Fire Point, виробника ракети, Денис Штілерман також звернувся із закликом до Європи прискорити свої дії.
“Я прагну, щоб європейські партнери діяли значно швидше. Якщо процес піде динамічно, перші перехоплення ми зможемо здійснити вже цього року. Я не очікую такого шаленого темпу, як у нас, коли дозвіл від вищих посадовців отримуєш наступного дня. Проте, якщо процес буде йти звично для Європи, з витратою 8-9 місяців на отримання одного дозволу, то, на жаль, нічого не вийде”, – заявив Штілерман.
Що таке Freya
Проєкт Freya – це розробка українською компанією Fire Point спільно з Німеччиною, Францією, Норвегією та Швецією. Мета – створення пан’європейського антибалістичного щита. По суті, це спроба створити більш доступний та суверенний аналог американської системи Patriot, який не залежатиме від зовнішнього контролю.
Основною ударною одиницею системи є ракета-перехоплювач FP-7.x: її довжина становить 7,25 метра, а швидкість – 1500-2000 м/с. Розробники планують, що ракета буде здатною перехоплювати балістичні ракети типу “Іскандер”. Використання сучасних композитних матеріалів дозволяє суттєво зменшити вагу та вартість ракети. Інфрачервона головка самонаведення Image Infra-Red забезпечить стійкість до теплових пасток та високу точність ураження цілей.
Ключовою перевагою Freya є так звана “відкрита архітектура”. Це означає, що жоден виробник чи країна-постачальник не матиме можливості дистанційно деактивувати систему. Україна пропонує не просто безпеку, а безпеку, яка гарантує незалежність.
“Будь-який покупець, будь-яка країна, яка придбає цю систему, може бути впевнена: ні виробник, ні країна-продавець ніколи не зможуть її вимкнути”, – підкреслив переваги системи Штілерман.
Одне перехоплення балістичної ракети комплексом Patriot коштує щонайменше 6 мільйонів доларів (приблизно 240 млн ₴). Денис Штілерман ставить амбітну мету – зменшити цю вартість до менш ніж 1 мільйона доларів (приблизно 40 млн ₴), а в ідеалі – до 500 тисяч доларів (приблизно 20 млн ₴). Вартість пускової установки на чотири ракети, за оцінками розробника, становитиме близько 150 тисяч доларів (приблизно 6 млн ₴).
“Система буде доступною за ціною та надійною в бойових умовах. Як тільки ми почнемо успішно перехоплювати ракети “Іскандер” та “Кинджал”, що летять в Україну, ми зможемо швидко постачати її до багатьох країн”, – прогнозує Денис Штілерман.
На думку експертів, цей проєкт є цілком реалізованим і має потенціал суттєво вплинути на глобальний баланс сил у сфері безпеки.
Порада від Бізнес новини в Україні
Ця новина є надзвичайно важливою для України та її європейських партнерів, адже демонструє прогрес у розробці вітчизняних оборонних технологій. Проєкт Freya, що базується на інноваційній ракеті FP-7.х, може стати потужним інструментом для забезпечення безпеки, пропонуючи доступну та незалежну протиракетну оборону. Для бізнесу це означає нові можливості для співпраці та інвестицій у високотехнологічний оборонний сектор, що може стимулювати економічне зростання та зміцнення обороноздатності країни.
