Як «активісти» привласнюють мільйони: 10 схем розкрадання міжнародної допомоги

Громадська ініціатива «Стоп-паразит» (Grant Watch Ukraine), спираючись на аналіз журналіста та ветерана російсько-української війни Володимира Бойка, викрила десяток найпоширеніших методів, якими професійні «громадські діячі» привласнюють міжнародну фінансову підтримку.

Деталі схем розкрадання

За словами Володимира Бойка, йдеться про сотні мільйонів доларів (еквівалентно мільярдам гривень за поточним курсом), які осідають у кишенях псевдоактивістів, що видають себе за представників громадянського суспільства. Ініціатива «Стоп-паразит» узагальнила практику шахрайства з грантовими коштами, виявивши 10 характерних схем.

Топ-10 способів розкрадання

• Перше місце: «Відкати» при отриманні грантів. Загальноприйнятий розмір такого відкату становить 20%. Ці кошти сплачуються або українському представництву грантодавця, або корумпованому співробітнику іноземного посольства з українським громадянством. Іноземні представники, як правило, не беруть «відкатів» і не в курсі діяльності своїх українських колег. Саме тому гранти часто дістаються лише «обраним».
• Друге місце: Подвійне фінансування. Ця схема полягає у включенні одних і тих самих витрат як до фінансового звіту основного виконавця проєкту, так і до звіту субпідрядника. Грантодавці, які отримали свою частку «відкату», не проводять ретельної перевірки фінансової звітності. Таким чином, вони не помічають, що кілька виконавців одночасно оплачують одну й ту ж послугу, наприклад, оренду приміщення для проведення «круглого столу».
• Третє місце: Замовлення неперевірених послуг. Це стосується послуг, спрямованих на «покращення, підвищення, посилення, підтримку» тощо. Перевірити фактичне надання таких послуг практично неможливо. Фінансові звіти про їх оплату часто подаються у вигляді складних графіків та таблиць, зміст яких не розуміють навіть самі виконавці.
• «Мертві душі»: Включення до списків виконавців людей, які насправді не виконували жодної роботи, але за яких нараховувалася заробітна плата.
• Подвійне нарахування зарплатні: Виплата заробітної плати одній особі як від основного грантоотримувача, так і через субпідрядників.
• «Відкати» від субпідрядників: Отримання частини коштів, виплачених субпідрядникам, як «винагорода» за залучення до проєкту.
• Оплата неіснуючих послуг: Фінансування послуг, які фактично не були надані.
• Працевлаштування «любих друзів»: Призначення на посади у проєктах чиновників або інших осіб за особистими зв’язками.
• Виплата премій «пригодованим» журналістам: Фінансова винагорода журналістам за висвітлення діяльності підставних організацій під вигаданими приводами.
• Взаємні послуги між псевдоорганізаціями: Професійні «громадські активісти» реєструють декілька підставних громадських організацій, які потім штучно залучають одна одну для виконання робіт за грантовими програмами, створюючи ілюзію активності та витрачаючи кошти.

Окремо Володимир Бойко згадав Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна як одного з найвідоміших реципієнтів міжнародної допомоги. За даними журналіста, ЦПК міг привласнити 188 мільйонів гривень за час повномасштабної війни. Також зазначається, що пан Шабунін понад чотири роки перебував на службі у ЗСУ, отримуючи значне грошове забезпечення (понад 900 тис. грн), яке, за словами Бойка, включало виплати за виконання бойових завдань, хоча він був звільнений за станом здоров’я.

Раніше громадський рух «Чесна мобілізація» вже порушував питання щодо подвійних стандартів у діяльності Віталія Шабуніна.

Примітка: Усі згадані послуги та організації є українськими, якщо не зазначено інше.

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх, хто цікавиться прозорістю використання міжнародної допомоги в Україні. Розуміння цих схем допомагає громадськості та донорам виявляти потенційні зловживання та забезпечувати ефективне спрямування коштів на реальні потреби, а не на збагачення окремих осіб.

Дізнатися більше на: fakty.ua