“`html

Білоруський напрямок: Чи реальною є загроза для України? Розбір військового експерта

Фото: ALEXANDER NEMENOV/AFP via Getty Images

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російське керівництво розглядає різні сценарії нападу на Україну або країни-члени НАТО, використовуючи територію Білорусі. На цьому тлі було видано офіційне доручення Генеральному штабу ЗСУ розробити детальний план оборони на випадок можливого прориву з білоруського напрямку. Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський підтвердив цю інформацію. Журналісти видання “Коротко про” звернулися за коментарем щодо суті цієї потенційної загрози до військового експерта Івана Тимочка.

Потенційні ризики: від тераків до локальних сутичок

Військовий експерт Іван Тимочко. Фото: ФБ Іван Тимочко

– Отже, йдеться про російський удар з території Білорусі, чи про безпосередню участь білоруських збройних сил у війні проти України?

– Наразі ми говоримо про наявність потенційної загрози. Немає підтверджень щодо зосередження необхідної кількості російських військ, їхньої підготовки чи готовності до наступальних дій з білоруського напрямку. Люди часто плутають потенційну загрозу з уже реалізованим фактом. Насправді, ця загроза може проявлятися у вигляді різноманітних терористичних актів, диверсій або локальних бойових зіткнень. Це можуть бути провокації з використанням ворожих безпілотників, запущених з території Білорусі, або навіть використання мігрантів, як це раніше робила Білорусь на кордоні з Польщею. Це також становить небезпеку.

Однак, це не означає, що противник уже все організував і готовий до наступу. Йдеться про потенційні ризики, які ми повинні враховувати. Саме тому ми перекидаємо додаткові сили до кордону з Білоруссю, аби унеможливити використання цього напрямку Росією. Це частина складної військово-політичної гри. Але рівня загрози, який існував на початку війни, коли росіяни наступали на Київ, наразі немає.

– Гіпотетично, чи має Путін наразі достатньо сил для повномасштабного військового вторгнення в Україну або проти країни НАТО з півночі, враховуючи критичну нестачу особового складу на фронті?

– Гіпотетично, життя на інших планетах також можливе, але практичних доказів цього поки що немає. Аналогічна ситуація стосується і можливостей Путіна для наступу з боку Білорусі. Ми повинні розглядати Білорусь як потенційний напрямок загрози або вторгнення. Однак, для реалізації такого сценарію мають бути виконані певні умови. По-перше, це часткова мобілізація в самій Білорусі та збільшення російського військового контингенту на її території. По-друге, розгортання спільних російсько-білоруських сил уздовж кордону, включаючи не тільки прикордонників, а й регулярні війська з налагодженою логістикою, авіацією та бронетехнікою.

Необхідність зміцнення білоруського кордону

– Наскільки надійно захищений наш кордон з Білоруссю, враховуючи інформацію про його мінування, наявність потужних оборонних ліній та систем протиповітряної оборони?

– Той факт, що цей напрямок вважається небезпечним, змушує нас ще більше укріплювати фортифікації, посилювати режим контролю та збільшувати чисельність особового складу. Це вимагає додаткових зусиль, ресурсів та навантаження на логістику, економіку та війська. Важливо пам’ятати, що Росія не змогла здійснити наступ навіть за значно сприятливіших для неї умов.

– Чи схоже це на ситуацію на Сумщині?

– Саме так. У 2022 році, коли Росія мала спільний кордон з Україною на Сумському напрямку і підготовлені плани наступів, вона зіткнулася з понад 60 тисячами особового складу та 10-15 тисячами резервістів. Незважаючи на це, операція була провальною. Перекидання додаткових сил чисельністю 50-60 тисяч чоловік на інший напрямок для проведення військової операції є надзвичайно складним завданням. До того ж, Путін досі не може схилити Лукашенка до повноцінного вступу у війну, оскільки немає впевненості, що білоруські війська виявлять бажання воювати, а не здадуться українцям або не піднімуть бунт всередині Білорусі.

Дилема Лукашенка: страх перед народом і надія на Трампа

– Чому Лукашенко так вперто чинить опір намірам Путіна втягнути його в повномасштабну війну?

– Лукашенко зараз намагається балансувати між своїм народом і перспективами співпраці з Трампом, а не між Путіним. Він побоюється, що в разі вступу у війну, білоруси можуть повстати, оскільки не розуміють причин конфлікту з Україною. Раніше Лукашенко тримав народ під контролем за допомогою російських спецпризначенців та силових структур, які зараз задіяні у війні. З іншого боку, він грає на випередження, розраховуючи на можливу зміну політичного курсу США за Трампа, адже Америка вже зняла частину санкцій з Білорусі та її економіки. Це дозволило країні стати привабливим торговельним хабом, зокрема й для Росії. Однак, втягування у військові дії означало б для Лукашенка не лише ймовірну відповідь з боку України, але й втрату економічних переваг. До того ж, він усвідомлює, що географічна глибина Білорусі (лише 500 км з півночі на південь) є надзвичайно малою для стратегічних маневрів, що робить її вразливою для українських дронів та ракет.

– Тобто Путіну не вдасться втягнути Лукашенка у війну, і той продовжить свою “маневрену” політику?

– Чому всі зосередилися саме на Лукашенкові? Не виключено, що Путін може реалізувати свої плани, не залучаючи Лукашенка. Достатньо лише усунути Лукашенка, і значна частина білоруського військового керівництва, що складається з генералів, яких давно завербували російські спецслужби, перейде на бік Росії. Вони розуміють, що в 60-тисячній білоруській армії подальшого кар’єрного зростання не буде, тоді як у двомільйонній російській армії відкриваються значні кар’єрні та фінансові перспективи.

Тому не варто зосереджуватися виключно на Лукашенкові. Хто може гарантувати, що на момент прийняття Путіним рішення про наступ на Україну, Лукашенко буде живий? Або що це не буде його син, Коля, під дулами російських автоматів? Наше сприйняття Лукашенка є надто вузьким. Ми повинні розглядати ситуацію навколо Білорусі ширше.

Ця країна – це не тільки Лукашенко, який ледь не втопив свій народ у крові під час протестів 2020 року. Це також присутність частини російських військ, економічна залежність багатьох білорусів від Росії, куди вони їдуть на заробітки. Водночас, Білорусь підтримує економічні зв’язки з європейськими країнами, куди також виїжджає багато білорусів. Крім того, на її території активно працюють розвідувальні служби різних країн: російські, європейські, українські.

– Чи означає це, що ситуація не така однозначна?

– Білорусь являє собою складну суміш різних впливів та сфер інтересів. Лукашенко може адміністративно контролювати населення, але якщо буде ухвалене рішення про вступ Білорусі у війну, тоді в дію вступлять зовсім інші фактори.

Порада від Business News: Ця аналітична стаття надає глибоке розуміння потенційних загроз з боку Білорусі, виходячи за рамки простих припущень. Вона допомагає українцям краще орієнтуватися в складній геополітичній ситуації, розуміти причини укріплення кордонів та бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій.

“`

За матеріалами: kp.ua