«Міндіч-гейт»: Доля ключових фігурантів — від ув’язнення до втечі за кордон

Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Масштабний скандал, відомий як «Міндіч-гейт», тривалий час наростав, однак саме оголошення підозри Андрію Єрмаку вивело цю справу на принципово новий рівень. Арешт для такого високопоставленого політика з можливістю внесення застави є чітким сигналом про перехід від етапу збору доказів до активних процесуальних дій. Водночас, якщо щодо Єрмака ми бачимо певні кроки з боку судової системи, то статус інших осіб, згаданих у контексті «плівок Міндіча», залишається менш прозорим. Журналіст Коротко про проаналізував поточну ситуацію ключових фігурантів цих матеріалів: хто з них перебуває під вартою, хто звільнений під заставу, а хто досі уникає українського правосуддя.

Основні учасники скандалу: де вони зараз?

У рамках кримінальних проваджень, пов’язаних із корупційними схемами в «Енергоатомі» (з чого, власне, і розпочалася історія «плівок Міндіча»), проходять понад 40 осіб. Вони виконували різні ролі у злочинній організації, включаючи високопосадовців із Міністерства енергетики, Міністерства юстиції, Офісу Президента, а також IT-спеціалістів, фінансистів та бухгалтерів.

Наразі головні фігуранти скандалу — бізнесмени Тимур Міндіч та Олександр Цукерман — залишили територію України та перебувають в Ізраїлі.

Станом на травень 2026 року бізнесмен Тимур Міндіч, відомий у «плівках» під прізвиськом «Карлсон», має статус підозрюваного у низці кримінальних проваджень. Він перебуває у розшуку та переховується за кордоном. Міндіч фігурує у розслідуваннях НАБУ/САП, що стосуються діяльності «бек-офісів» («фінансових пралень») в «Енергоатомі», його впливу на «Сенс Банк» та угод в оборонній сфері.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно обрав Тимуру Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці. Після розгляду апеляції у квітні 2026 року ВАКС підтвердив підозру та відмовив Міндічу у можливості брати участь у судових засіданнях дистанційно. Його майнові активи арештовано, однак бізнесмен активно оскаржує це рішення. Офіс Генерального прокурора України направив Ізраїлю запит на екстрадицію Міндіча та Цукермана, проте, як відомо, Ізраїль не видає своїх громадян.

Олександр Цукерман, який у матеріалах справи проходить як «Шугармен», також має статус підозрюваного. НАБУ та САП ідентифікують його як співучасника масштабної корупційної схеми в енергетичній галузі (справа «Енергоатому»/операція «Мідaс»). Щодо нього також запроваджено персональні санкції, затверджені указом Президента України.

Тимур Міндіч зараз перебуває в Ізраїлі. Фото: t.me/cxemu

Затримання групи «Галущенка – Деркача»

Центральне місце у розслідуванні займає група посадовців та посередників, пов’язаних з колишнім міністром енергетики Германом Галущенком. Ключові фігуранти цієї схеми також тривалий час співпрацювали з Андрієм Деркачем — колишнім народним депутатом, звинуваченим у державній зраді, який, за повідомленнями, нещодавно отримав російське громадянство. Його вплив поширювався і на «Енергоатом».

Ексміністр енергетики Герман Галущенко, відомий під псевдонімами «Професор» та «Сигізмунд», з лютого 2026 року перебуває у слідчому ізоляторі. Йому інкримінується участь у злочинній організації та відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах. За даними слідства, він був залучений до схеми через офшорні компанії та сімейний інвестиційний фонд. ВАКС визначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

Крім Германа Галущенка, у справі фігурують: екс-радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна. Наразі їхні процесуальні долі склалися по-різному: частина групи залишається в СІЗО, тоді як інші змогли вийти під значні застави.

Ігор Миронюк підозрюється у координації корупційної діяльності. ВАКС встановив для нього заставу у розмірі 126 мільйонів гривень. Оскільки ця сума не була внесена, він досі перебуває під вартою.

Дмитро Басов – колишній прокурор, звільнений у 2019 році після низки скандалів. Розслідування встановило, що після призначення до «Енергоатому» його родина значно збагатилася. Басова підозрюють у «вирішенні питань» щодо оплати послуг контрагентів. Він залишається в СІЗО, оскільки призначена йому застава у 40 мільйонів гривень ще не сплачена.

НАБУ називає Ігоря Фурсенка «бухгалтером бек-офісу». Саме він на записах висловлювався про «задоволення» від передачі готівки. Незважаючи на серйозність звинувачень, Фурсенко вже звільнений з-під варти. За нього було внесено заставу у розмірі 95 мільйонів гривень.

Леся Устименко у документах НАБУ значиться як «Леся Київ Фінансист Братів». У 2023 році вона придбала паркомісце у будинку, де, за інформацією слідства, міг розташовуватися згаданий «бек-офіс». За даними журналістів, її чоловік, ймовірно, є громадянином Російської Федерації. Устименко також вийшла на свободу після внесення застави у 25 мільйонів гривень. Аналогічно, застава у 12 мільйонів гривень дозволила вийти під звільнення Людмилі Зоріній.

Усі перелічені особи офіційно підозрюються у розкраданні коштів через систему «відкатів» (10–15%) під час державних закупівель НАЕК «Енергоатом» у 2024–2025 роках.

Ексміністр енергетики Герман Галущенко сидить у СІЗО. Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC

Чернишов звільнений, але звинувачення залишаються

Колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов також має статус підозрюваного. Спочатку йому було висунуто обвинувачення у незаконному збагаченні. Слідство задокументувало отримання ним та його довіреними особами понад 1,2 мільйона доларів США (приблизно 48,8 млн грн за курсом 2026 року) та 100 тисяч євро готівкою.

Додатково Чернишову висунуто підозру у відмиванні коштів. Він, як і Андрій Єрмак, є фігурантом справи щодо «кооперативу Династія» у Козині. За версією слідства, члени цієї групи відмили понад 460 мільйонів гривень на будівництві елітних маєтків. ВАКС змінив йому запобіжний захід з тримання під вартою на заставу у розмірі 51,6 мільйона гривень, яка була внесена його близькими.

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов вийшов під заставу. Фото: Danylo Antoniuk/Anadolu via Getty Images

Прогнози: судовий процес буде тривалим

На поточному етапі частина фігурантів скандалу затримана, частина звільнена під заставу, а дехто встиг покинути Україну. Усі вони офіційно перебувають у статусі підозрюваних. Обсяг зібраної доказової бази є значним. Однак, чи означає це, що справи будуть доведені до логічного завершення, і винні понесуть заслужене покарання, якщо їхню провину буде доведено?

Політолог Володимир Фесенко вважає, що швидких результатів очікувати не варто. На його думку, Україна справді веде реальну боротьбу з елітною корупцією, що підтверджується конкретними процесуальними діями. Однак, навіть обрання запобіжного заходу для Андрія Єрмака не гарантує блискавичного вирішення справи.

– Мене здивувало, коли на судовому засіданні обговорювали історію з ворожкою, яку нібито відвідував Єрмак. Натомість прокурору слід було б представити докази, окрім «плівок Міндіча», що цей будинок будувався для Єрмака або що він отримував кошти від Міндіча. Саме ці аспекти потребують обговорення, але ми про них нічого не знаємо. Тому я переконаний, що це справа надовго, і швидкого рішення тут не буде, – зазначає експерт.

Щодо так званої групи «Галущенка – Деркача» в «Енергоатомі», ситуація аналогічна: слідство триває вже пів року, і зібрано величезний масив інформації. За словами Володимира Фесенка, буде позитивним результатом, якщо слідство завершиться та матеріали будуть передані до суду до кінця поточного року. Щодо справи Чернишова, також не слід очікувати швидкого вирішення. Проте існує надія, що всі ці справи будуть доведені до судової стадії. САП та НАБУ ініціювали розслідування цих оборудок і повинні довести їх до логічного кінця. Якщо провина підозрюваних буде доведена, вони мають бути покарані; якщо ні – виправдані.

– Це вже питання професійної честі для НАБУ. Адже якщо всі ці справи розваляться, багато хто в країні скаже: «Бачите, які вони некомпетентні – лише здатні підняти медійний шум, але не можуть довести вину конкретних осіб», – підкреслює Володимир Фесенко.

Порада від Business News:

Ця інформація надзвичайно цінна для тих, хто стежить за антикорупційними процесами в Україні. Вона надає чітке розуміння поточного статусу ключових фігурантів одного з найгучніших скандалів, допомагаючи розібратися у складних правових перипетіях та прогнозувати можливий розвиток подій. Усвідомлення того, хто перебуває під слідством, а хто – поза досяжністю правосуддя, є важливим для розуміння ефективності роботи правоохоронних органів та судової системи.

Подробиці можна знайти на сайті: kp.ua