Чи стало БЕБ інструментом рейдерства: історія боротьби за карпатський актив

У конфлікті, що розгорнувся навколо котеджного проєкту в мальовничій Поляниці, податкова справа, яку веде Бюро економічної безпеки (БЕБ), почала сприйматися не просто як державне розслідування, а як інструмент приватного тиску. На цьому тлі виринають постаті: Святослав Антонюк, пов’язаний з історіями DBN/«Набережного кварталу»; високопосадовець зі структури спецзв’язку при Кабміні (ім’я якого поки не розголошується); детектив БЕБ Павло Чичкань, який має зв’язок з Leo Partners; Плінська/Дармограй, пов’язана із земельними торгами та «Адамівка Агро»; а також медійно-операційний активіст Джус.

Держава демонструє, що “своїх” не оминає, але тіньовий бізнес залишається в сірій зоні

Останні події в антикорупційній сфері України чітко сигналізують: колишні гарантії недоторканності більше не працюють. Приклад колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, якого ВАКС відправив до СІЗО з подальшим визначенням застави у 140 мільйонів гривень (приблизно 3,5 мільйони доларів США за курсом 2026 року), свідчить про готовність держави карати навіть високопосадовців. Однак, попри ці гучні заяви, на нижчому, тіньовому рівні бізнесу старі методи все ще активно застосовуються. Там, де немає уваги ЗМІ та резонансних засідань суду, правоохоронні провадження можуть ставати приватними інструментами: залякування за допомогою БЕБ, блокування майна, формування громадської думки через медіа, тиск через судові інстанції, і, як наслідок, пропозиція “порятунку” через передачу контролю над активом.

Історія з Поляниці: кейс використання провадження як зброї

Саме тому ситуація навколо котеджного містечка в Поляниці набуває особливої ваги. Вона ілюструє не масштабну державну корупцію, а більш приземлений, практичний аспект тієї ж проблеми: як державні органи можуть стати інструментом приватного рейдерського тиску. Цей матеріал був викликаний судовою заявою Дармограй/Плінської в Яремчанському суді. Під час розгляду спору щодо майнових прав, вона згадала провадження БЕБ у спосіб, який, на думку співрозмовників видання, міг бути розцінений як елемент тиску на опонента.

Чи використовується БЕБ у приватних інтересах?

Це не означає, що БЕБ діє виключно в чиїхось приватних інтересах. Однак така риторика ставить серйозне запитання: чи не використовується саме існування економічного провадження як важеля у чужому майнові конфлікті? Редакція почала розслідування, аналізуючи судові позови, забезпечення майна, медійні публікації, правоохоронний трек, роль БЕБ та коло осіб, потенційно зацікавлених у перерозподілі контролю над цим карпатським активом.

Девелоперський шлейф та спроба перерозподілу контролю

Однієї ранку в котеджному містечку в Поляниці мала відбутися важлива робоча зустріч за участю співвласників проєкту та інвесторів. Планувалося обговорити подальше будівництво, управління боргами, фінансування та стратегію розвитку активу. Однак, за словами джерела видання, саме в цей час на територію прибули представники БЕБ. За 15 хвилин до цього на об’єкті з’явився Святослав Антонюк – особа з девелоперського середовища Рівного, чиє ім’я роками асоціюється з низкою будівельних конфліктів, пов’язаних із DBN та «Набережним кварталом», недобудованими квартирами та земельними спорами. Після його появи, БЕБ у цій історії перестало бути просто державною установою, а стало інструментом залякування, який лунав у переговорах і згодом з’явився в господарському суді.

Податкове провадження як маркер вразливості

Податкове провадження, за словами співрозмовників, почало використовуватися як сигнал: один зі співвласників має проблеми, він уразливий, з ним можна домовлятися мовою примусу. Цей матеріал не про один конкретний обшук чи позов, а про те, як економічне провадження може стати частиною чужої гри за актив.

Антонюк: не випадковий гість, а досвідчений гравець

Святослав Антонюк не є випадковим консультантом у цьому проєкті. Його професійний шлейф, сформований численними будівельними конфліктами, зокрема пов’язаними з DBN та колишнім «Набережним кварталом» у Рівному, свідчить про досвід роботи зі складними активами, де задіяні інвестори, забудовники, партнери, кооперативи, місцева влада та земельні питання. Поява Антонюка біля вже сформованого та цінного активу в Поляниці, який має збудовані будинки, інфраструктуру та інвесторів, не може розглядатися як звичайна приватна цікавість.

• Інфраструктура проєкту: Котеджне містечко в Поляниці вже мало значну вартість: зведені будинки, функціонуючі комунікації, інвестори, ресторан, рецепція, земельна ділянка та сервісна інфраструктура.
• Мета: Стає очевидним, що такі активи не потрібно створювати з нуля; достатньо зробити їх вразливими для подальшого перехоплення.

Від “вирішення” проблем до переформатування контролю

За словами одного зі співвласників, перший контакт Антонюка з містечком мав приватний характер – він був гостем на дні народження одного з учасників. Однак вже тоді його цікавила структура активу: власність землі, оформлення будівель, комунікації, інвестори та, головне, потенційні слабкі місця. Пізніше, коли проєкт зіткнувся з правоохоронними тисками, Антонюк повернувся в іншій ролі – людини, яка пропонує “вирішити” проблеми. Він почав тиснути на старих партнерів, спонукаючи їх вийти з корпоративної структури, залишаючи одного зі співвласників у вразливому становищі. Згодом з’явилася пропозиція від Антонюка поставити на керівну посаду власну людину, лояльну до тих, хто пропонував “вирішення”. Фінальна модель, яку озвучили Антонюк та високопосадовець, передбачала такий розподіл: 43% – Антонюку або його представнику, 43% – іншому впливовому учаснику (високопосадовцю), і лише 13% – засновнику проєкту. Така пропорція свідчить про повне переписування ролей, де творець активу стає другорядним, а той, хто прийшов пізніше, отримує головну роль.

БЕБ як інструмент залякування: “Будете сидіти”

Після візиту представників БЕБ, риторика Антонюка стала значно жорсткішою. Йшлося вже не про вирішення проблем, а про погрози вручення підозри, арешту, відправлення до СІЗО в Києві, податкові претензії та необхідність терміново шукати кошти, “рятуючи” об’єкт шляхом передачі контролю Антонюку. Основний мотив, який повторювався: “ви будете сидіти”, “готуйтеся”, “шукайте гроші”, “все арештують”. У цьому контексті пропонувалася передача контролю над активом для його “збереження”. За словами одного зі співрозмовників, у переговорах звучала цинічна пропозиція: у разі арешту власника, йому нібито “не дадуть пропасти” і будуть перераховувати невеликі суми на життя. Це не юридична консультація, а психологічний тиск. Хоча правоохоронні органи мають розслідувати податкові питання, а бізнес – захищатися, використання самого факту провадження у приватних переговорах як аргументу страху надає податковому треку нового, небезпечного виміру – він стає інструментом примусу, а не лише джерелом доходів до бюджету. За словами джерел, БЕБ у цій історії почало функціонувати не як процесуальний факт, а як елемент переговорної асиметрії, де один бік оперує ризиками СІЗО та арештів, а інший змушений або чинити опір, або погоджуватися на чужі умови.

• Переговорна асиметрія: БЕБ використовується як інструмент тиску, де одній стороні озвучуються ризики кримінального переслідування, а іншій пропонуються “вигідні” умови.

Державна “тінь” без чіткого обличчя

У цій історії присутній ще один важливий елемент – вплив особи, яка обіймає високу посаду в структурі спецзв’язку при Кабінеті Міністрів України. Ця особа, яка має юридичну освіту та публічний статус, ймовірно, брала участь у формуванні переговорного тиску разом з Антонюком. Зазначалося, що “самим нічого не вирішити”, “треба люди”, “треба переписати”, “ми врятуємо актив”. Також у розмовах згадувалося прізвище колишнього високопосадовця Генеральної прокуратури, хоча це може бути як реальний зв’язок, так і елемент психологічного тиску. Наявність такого державного “контуру” виводить конфлікт за межі побутової суперечки інвесторів, порушуючи питання про можливе використання державного статусу для прикриття приватних інтересів.

Стратегічні землі: тиск на партнера та нотаріальні маніпуляції

Окремий епізод, що потребує ретельної перевірки, – переоформлення стратегічно важливих земельних ділянок на помічницю нотаріуса з Рівного. За словами джерела, після тривалого тиску, незаконного вилучення майна та коштів працівниками поліції, один із партнерів погодився продати частину ділянок, критично важливих для функціонування містечка (заїзди, роз’їзди, території біля рецепції та інженерних об’єктів). Ці землі були оформлені на Анну Гуць, яку пов’язують з нотаріальним середовищем Рівного та Антонюком. Цей епізод свідчить про боротьбу не лише за корпоративні права, але й за контроль над ключовими інфраструктурними елементами проєкту.

• Ключові ділянки: Контроль над землею під заїздами, рецепцією та інфраструктурними вузлами може бути не менш важливим, ніж контроль над самою компанією.

Анонімні повідомлення та психологічний тиск

Паралельно з прямими переговорами, використовувався ще один канал тиску – анонімні повідомлення в Telegram. Невідомі акаунти надсилали учасникам конфлікту деталі внутрішніх обговорень, що створювало враження витоку інформації зсередини. Поведінка Антонюка описується як різка зміна настрою: від спокійної розмови до грубого тиску, лайки та жартівливої лексики, з подальшим поверненням до спокійного тону. Така манера, контрастуючи з публічним образом, пояснює стиль тиску – постійне чергування “допомоги”, страху, погроз, релігійного фасаду та жорсткого примусу.

Регіональний контекст: Нацпол, ТЦК та публічний фон Буковелю

Згадки про участь Нацполу та ТЦК у тиску на проєкт не є ізольованими. Публікації ЗМІ за серпень 2025 року свідчать про скарги підприємців Буковелю та Поляниці на правоохоронний тиск, арешти земельних ділянок та загалом на “кошмарення” бізнесу. У контексті розглядуваного проєкту, Яремчанський ТЦК також використовувався як механізм тиску не лише на власників, а й на персонал. Крім того, з’явилася інформація про пропозицію від неназваного високопосадовця залучити “своїх” будівельників з певними пільгами щодо мобілізації, що може свідчити про використання адміністративних інструментів як комерційної послуги.

• Регіональний контекст: Проблеми з арештами землі, тиском з боку Нацполіції та ТЦК вже стали публічними у Буковелі та Поляниці.

Детектив БЕБ та зв’язок з Leo Partners

Важливим аспектом історії є роль детектива БЕБ Павла Чичканя, чия декларація за 2018-2019 роки містить інформацію про отримання зарплати від ТОВ «ЛЕО ПАРТНЕРС». Ця компанія пов’язана з торговою маркою leopartners та власницею Альоною Шевцовою, яка також є власницею ТОВ «ФК ЛЕО» та фігурує у справах БЕБ та СБУ щодо міскодингу на 5 млрд грн. Це ставить пряме питання до керівництва БЕБ: чи проводилася належна перевірка щодо співробітника, який мав попередні трудові зв’язки з компанією, що є об’єктом розслідування Бюро? Це питання набуває особливої гостроти, враховуючи, що саме провадження БЕБ у карпатському активі використовується як інструмент тиску.

Плінський та Дармограй/Плінська: спадковість методів

Роль Плінської/Дармограй у цій історії пов’язана з її родинним оточенням – Миколою Плінським, відомим місцевим агробароном, який сформував значний земельний банк через оренду та соціальну залежність пайовиків. Дармограй/Плінська, діючи вже в нову епоху Prozorro та електронних торгів, демонструє спадковість методів. Її участь у земельних торгах, де вона виступає як фізична особа, купуючи землю, що перебуває в оренді підприємств з аграрного кола Плінських, або ж купуючи права оренди після виконавчих проваджень, свідчить про стратегічне використання процедур для отримання контролю над активами. Цікавим є епізод, де Плінська та ТОВ «Адамівка Агро» одночасно виступають учасниками одного аукціону, що вказує на пов’язаність інтересів.

• Нова ера земельних торгів: Дармограй/Плінська застосовує методи своєї школи в сучасних умовах, використовуючи електронні торги та процедури для отримання контролю.

Джус: внутрішній голос та медійний контур

Вікторія Джус відіграє роль інформаційного оператора. Публікації та пости в соцмережах, які з’являлися синхронно з подіями в містечку, спрямовані на внутрішні конфлікти, претензії мешканців та перебіг спорів. Це створює медійний міст між внутрішнім конфліктом і зовнішнім репутаційним тиском. Контроль над мережами та голосом мешканців стає ключовим для операційного управління проєктом.

Медійний вирок: формування токсичності до суду

Окремим фронтом боротьби є медіа. Публікації, що створюють “медійний вирок” ще до офіційного встановлення фактів у суді, використовуються для формування негативного образу учасників конфлікту. Стаття стає не інформаційним повідомленням, а інструментом впливу, який використовується у переговорах, для інвесторів та для створення загального негативного фону.

Конструкція конфлікту: від окремих епізодів до системного тиску

Якщо розглядати кожен елемент конфлікту окремо (БЕБ, Антонюк, Плінська, Чичкань, Джус, Нацпол, ТЦК, медіа, неназваний високопосадовець), можна втратити загальну картину. Однак, об’єднавши ці елементи, стає зрозумілим, що це не серія випадкових подій. Поява людини з девелоперським досвідом біля активу, спроби змінити баланс контролю, використання правоохоронних органів у переговорах, звернення до БЕБ у судовій риториці, блокування майна, медійні атаки, залучення мешканців та неявна присутність високопосадовця – все це складає системну стратегію тиску. Актив не захоплюється одним ударом, а поступово стискається через правоохоронний, судовий, репутаційний та операційний тиск, поки власнику не буде запропоновано “вирішення” на чужих умовах.

Висновок: держава має відповісти

Ця історія важлива не лише для одного котеджного містечка. Вона є викликом для БЕБ, чиї провадження можуть бути використані як інструмент приватного тиску. Це виклик для судів, які мають бачити контекст справи та не ставати частиною стратегії тиску. Це виклик для медіа, які повинні відрізняти журналістику від формування “медійних вироків”. І це виклик для всього бізнесу, адже стара рейдерська логіка, хоч і змінила форму, не зникла. Питання, чи стало БЕБ у Поляниці державним органом, чи його провадження перетворили на інструмент приватної боротьби за чужий актив, має отримати відповідь не лише від фігурантів справи, а й від самої держави.

Порада від Business News:

Ця публікація розкриває важливу проблему використання державних інструментів, таких як Бюро економічної безпеки, у приватних бізнес-конфліктах. Вона слугує застереженням для підприємців щодо потенційних ризиків та нагадує про необхідність уважно аналізувати контекст будь-яких правоохоронних проваджень, що стосуються їхньої діяльності. Зверніть увагу на подібні ознаки тиску у вашому бізнесі, щоб вчасно протидіяти можливим рейдерським схемам.

Дізнатися більше на: kp.ua