Український прапор як компас: економіст окреслив стратегію повоєнного відновлення

## Авіація та Агросектор: Фундамент Майбутнього Відновлення України, Але Тиск БЕБ Загрожує Критичним Галузям

Блакитне небо і жовте поле: економіст розповів, як кольори прапора України вказують шлях повоєнного розвитку економіки

Економічна перспектива України після завершення війни нерозривно пов’язана з потужним розвитком ключових секторів, серед яких провідне місце посідають авіаційна та аграрна галузі. За словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, саме ці сфери, символічно відображені у кольорах державного прапора – блакитному (небо) та жовтому (пшеничне поле), мають стати локомотивами повоєнного зростання.

Авіаційна галузь, за думкою експерта, є однією з найбільш перспективних завдяки унікальній для України здатності забезпечувати повний цикл авіаційного виробництва та обслуговування. Це охоплює весь спектр від проєктування до ремонту та підготовки фахівців, що створює значний мультиплікативний ефект для економіки, стимулюючи розвиток суміжних галузей, таких як ІТ, інженерія, логістика та аеропортова інфраструктура.

Авіаційна сфера – це одна зі сфер, де Україна може відновити і далі розвивати свої провідні позиції в глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то в принципі ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера

– вважає економіст.

Авіакосмічна галузь, включаючи космічний напрямок, розглядається як найшвидший спосіб відновлення зв’язку як для переміщення людей і товарів, так і для розвитку сучасних комунікаційних технологій, зокрема інтернету та метеорологічних прогнозів.

Незважаючи на виклики, пов’язані із закритим небом під час війни, українські авіакомпанії продовжують функціонувати за кордоном, зберігаючи персонал, технічні ресурси та виконуючи міжнародні контракти. Це дозволяє отримувати валютну виручку та підтримувати виробничі компетенції. Водночас, авіаремонтні підприємства України зосереджені на обслуговуванні військової техніки, зберігаючи цінні кадри та навички.

Однак, існує серйозна загроза втрати цих напрацювань. Скорочення виробничих потужностей, відтік фахівців та потенційне закриття підприємств можуть поставити Україну перед необхідністю відбудови авіаційної галузі “з нуля” після перемоги.

Регуляторний Тиск та Його Наслідки

Ситуація ускладнюється тиском з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ) на українські авіакомпанії, які користуються послугами лізингу повітряних суден у нерезидентів. БЕБ наполягає на сплаті роялті, ігноруючи чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування та судову практику, яка не визнає лізингові платежі за транспорт як роялті. Зокрема, постраждали такі компанії, як МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Аналогічні спроби застосувати додаткові збори фіксуються і щодо інших видів транспорту, зокрема залізничного та сільськогосподарської техніки.

Експерти, як-от виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина, вважають такий підхід “податком на український прапор”, який підриває конкурентоспроможність вітчизняних перевізників на світовій арені. Ця проблема виникла після роз’яснень Державної податкової служби від 24 травня 2024 року, які суперечать усталеній багаторічній практиці оподаткування лізингових операцій.

Для забезпечення сталого розвитку та відновлення авіаційної екосистеми, держава повинна вжити комплексних заходів. Це включає стратегічне планування, створення сприятливих умов для бізнесу, підтримку виробничих підприємств, збереження кадрового потенціалу, прогнозовану регуляторну політику та недопущення необґрунтованого адміністративного чи фіскального тиску.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є вкрай важливою для всіх, хто цікавиться повоєнним відновленням України та перспективами ключових галузей. Розуміння потенціалу авіації та агросектору, а також виявлення загроз, які створює надмірний регуляторний тиск, дозволяє оцінити реальні шляхи розвитку економіки та вчасно реагувати на виклики, що стоять перед бізнесом.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *