Україна трансформувалася з прохача на ключового безпекового активу для Заходу, пропонуючи цінний досвід та інноваційні оборонні технології, які вже викликають значний інтерес.

Від початку повномасштабного вторгнення стало очевидним, що традиційні методи ведення бойових дій зазнають суттєвих змін. Це переконання зміцнилося після атак Ірану, коли порівняно недорогі дрони типу “Шахед” вимагали використання дорогих систем ППО, таких як Patriot, що призвело до значних фінансових витрат. Водночас Україна не лише демонструє ефективність у протидії сучасним загрозам, але й пропонує передові технологічні рішення, які вже привертають увагу західних партнерів. Такий висновок міститься у спільній статті колишнього міністра оборони України Олексія Резнікова та старшого наукового співробітника Американського інституту підприємництва Далібора Рохаця. Агентство УНН дослідило, як останні події впливають на безпекову ситуацію в Україні та світі.

Еволюція військових стратегій

“Масований прорив, який визначав сухопутні війни 20-го століття, сьогодні практично неможливий. Іранські атаки вже навчили Сполучені Штати певних важливих уроків. Союзники США, застосовуючи ракетні батареї Patriot, витрачали мільйони доларів за кожен постріл, щоб збивати іранські безпілотники, вартість яких становила десятки тисяч. Запаси перехоплювачів вичерпувалися задовго до того, як це стало проблемою для Тегерана. Але сама ця математика сигналізує, що застарілі методи більше не ефективні. Справжня адаптація означатиме навчання ведення війни по-новому. І Україні є чого навчити своїх партнерів”, — зазначають Резніков та Рохаць у своїй статті.

Автори слушно наголошують, що фінансові можливості країни та розмір армії вже не є вирішальними факторами воєнної перемоги. Саме Україна продемонструвала це на практиці.

“Військовий бюджет Росії з початку повномасштабного вторгнення зріс у кілька разів, досягнувши 10% ВВП у 2025 році, що становить половину всіх державних витрат Російської Федерації. Цей показник, ймовірно, зростатиме й надалі завдяки високим цінам на нафту, що підтримують державні фінанси. Чисельність російських військових також зросла з приблизно 1 мільйона до 1,5 мільйона осіб.

Проте, темпи просування російських військ цього року невпинно сповільнюються. У квітні Росія навіть зафіксувала чисті втрати контрольованої території в Україні — частково через заміну досвідчених бійців поспіхом навченими новобранцями”, — підкреслюють автори статті.

Вони наводять дані, що з початку року Росія щомісяця втрачає на війні близько 35 тисяч військових, але її армія все ще чисельно переважає українську. Однак українці змогли протиставити цьому власну здатність до інновацій.

“Лінія зіткнення з Росією має довжину близько 745 миль, а так звана зона ураження — глибиною від 15 до 30 миль — контролюється з обох боків безпілотними наземними апаратами, повітряними дронами та морськими платформами. Математика такої війни невблаганна. Безпілотник з видом від першої особи вартістю 500 доларів (приблизно 20 000 гривень) може знищити російський танк вартістю багато мільйонів доларів. Перехоплювач, виготовлений за допомогою 3D-друку за 1000 доларів (приблизно 40 000 гривень), може збити “Шахед” за 35 000 доларів (приблизно 1 400 000 гривень). Перемагає той, хто може виробляти дешевше, швидше та у великих масштабах. Наразі в цих перегонах лідирує Україна”, — додають автори.

Гонка за українськими військовими інноваціями

Зацікавленість дружніх країн оборонними технологіями України стала широко обговорюваною темою після іранських атак. Водночас, за останні місяці стало зрозуміло, що легкі та недорогі дрони-перехоплювачі — це далеко не все, що цікавить партнерів. Україна здатна запропонувати значно більше для зміцнення колективної безпеки.

Так, минулого тижня Київ та Берлін уклали угоду “Brave Germany” (“Хоробра Німеччина”). Угода передбачає інвестиції у розмірі 300 мільйонів євро (приблизно 13 200 000 000 гривень) для розвитку українських можливостей у сфері “deep strikes”. Це також включає спільне виробництво ударних безпілотників середньої дальності на базі штучного інтелекту, перша партія з 5000 одиниць призначена для Збройних сил України.

Варто додати, що ця співпраця може бути не єдиною, де Німеччина виявляє інтерес. Німеччина розглядає можливість заміни американських крилатих ракет Tomahawk на українські далекобійні ракети “Фламінго”, які значно поступаються за вартістю. Також стало відомо, що німецька компанія Diehl Defence, відома виробництвом ЗРК Iris-T SLM, уклала угоди про технологічну співпрацю з українськими КБ “Луч”, розробником ПТРК “Стугна-П”, та компанією Fire Point, виробником ракети “Фламінго”. Хоча деталі цих угод не розголошуються, експерти вважають, що це може стимулювати розробку як дешевших засобів протиповітряної оборони, так і іншого спектру ракетного озброєння.

Американські партнери також виявляють зацікавленість. З’явився проєкт угоди між Україною та США про відправку безпілотників українського виробництва до Сполучених Штатів для випробувань на американській території. Хоча угода ще не підписана, аналітики прогнозують, що це може стати лише першим кроком. У преамбулі документа обидві сторони зазначають “спільний інтерес до майбутнього спільного виробництва, розробки або закупівлі українських технологій”.

“Це вражаюча зміна. Донедавна Київ розглядався як прохач у західних столицях. Сьогодні Україна є більш суверенною, більш спроможною та більш незалежною, ніж будь-коли з моменту здобуття державності у 1991 році. Вона стала одночасно непереможною для Москви та незамінною для Вашингтона, Берліна та інших”, — підсумовують Резніков та Рохаць.

Західні партнери мають чимало чому повчитися в України.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно цінною для українського бізнесу, особливо у сфері оборонних технологій. Вона демонструє зростаючу довіру міжнародних партнерів до українських інновацій та виробничих потужностей. Активна співпраця з Німеччиною та США у розробці та виробництві озброєнь відкриває нові експортні можливості та стимулює подальший розвиток вітчизняного ВПК, що сприятиме зміцненню економіки та обороноздатності країни.

Джерело