Нові підходи до мобілізації: від перегляду довідок про інвалідність до “білого” викупу

Фото: Stringer/Anadolu Agency via Getty Images

Українська система мобілізації готується до суттєвих трансформацій. Народні обранці активно шукають шляхи оптимізації процесу, прагнучи підвищити його ефективність без надмірного навантаження на державну скарбницю. Поки тривають дебати щодо повної ревізії підстав для відстрочок, лунають пропозиції про впровадження ринкових механізмів бронювання.

У цьому матеріалі від Business News ми детально розглянемо конкретні законодавчі ініціативи та причини, чому Верховна Рада поки не поспішає обговорювати зниження граничного віку для мобілізації.

Радикальний крок: перегляд усіх довідок про інвалідність

Народний депутат Сергій Нагорняк. Фото: ФБ Сергій Нагорняк

«Наразі кожна бойова бригада ЗСУ стикається з недоукомплектацією, а механізми примусової мобілізації виявляються недостатньо дієвими. Тому виникає нагальна потреба в нестандартних рішеннях, особливо в контексті бронювання», – наголошує народний депутат від партії «Слуга народу» Сергій Нагорняк. Він переконаний, що необхідний кардинально новий підхід до питання видачі довідок про інвалідність.

«Я вважаю, що ми повинні зробити дві ключові речі. По-перше, анулювати абсолютно всі довідки про інвалідність, за винятком тих, що були отримані військовими, які брали участь у бойових діях з 2014 року та зазнали поранень. Цю категорію громадян це не торкнеться. По-друге, необхідно провести ретельну перевірку всіх інших осіб на предмет придатності до військової служби. Не секрет, що значна частина цих документів – близько 98% – придбані незаконним шляхом. Ми мусимо бути відвертими самі з собою», – заявив нардеп в інтерв’ю виданню «Телеграф».

Окрім того, Сергій Нагорняк виступає за запровадження моделі економічного бронювання. На його думку, особи, які придбали фальшиві довідки, навряд чи виявлять бажання служити в армії, натомість, скоріше за все, намагатимуться знову отримати документ, що звільняє від служби. «Вони вже витратили близько 10 000 доларів (приблизно 400 000 ₴ за поточним курсом), а тепер готові заплатити 20 000 доларів (приблизно 800 000 ₴), щоб придбати аналогічну довідку. Тому найоптимальнішим рішенням видається пропозиція легальної можливості економічного бронювання», – вважає парламентарій.

Легалізація відкупних для заможних

У зв’язку з цим, Сергій Нагорняк пропонує створити спеціальний банківський рахунок. Кошти, що надходитимуть від економічного бронювання, будуть спрямовуватися на фінансування масштабних рекрутингових кампаній. Це дозволить мотивувати громадян, які добровільно вступають до лав ЗСУ, отримувати значні «підйомні» виплати – від 5 000 до 10 000 доларів (приблизно від 200 000 ₴ до 400 000 ₴). Нардеп переконаний, що ті, хто прагне отримати офіційне звільнення від військової служби, повинні сплачувати за це.

«Але ця сплата має бути прозорою, “в білу”. Це дозволить їм вільно пересуватися Україною та виїжджати за кордон. Водночас особи, які не мають такої фінансової можливості, але готові захищати свою країну, мусять отримати вагому мотивацію від держави».

Водночас, народний депутат визнає, що такий підхід може викликати суспільне невдоволення та звинувачення у нерівності, мовляв, багаті не служать, а бідні мають виконувати свій обов’язок. «Це реальність. Люди, які мають фінансові можливості, вже відкупилися і спокійно пересуваються Києвом на елітних автомобілях вартістю понад 100 000 доларів (понад 4 000 000 ₴), відвідують ресторани та спортзали. І у всіх них є довідки. Варто зупинити будь-кого з чоловіків на вулиці, і він, швидше за все, пред’явить довідку про інвалідність – власну, дружини чи батьків. Очевидно, що багато з цих чоловіків не мають жодних ознак інвалідності, а просто придбали відповідні документи. Необхідно покласти цьому край і запропонувати альтернативу. На кшталт «місячника добровільної здачі зброї», але із можливістю офіційно, хоч і за значну суму, оплатити відстрочку. Отримані кошти спрямуємо на залучення нових військовослужбовців до ЗСУ через рекрутинг», – пояснює свою позицію Сергій Нагорняк.

Перевірка бронювань: кількість значна, контроль посилюватимуть

Народний депутат Руслан Горбенко. Фото: ФБ Ruslan Gorbenko

Його колега по фракції, народний депутат Руслан Горбенко, в інтерв’ю виданню «Телеграф» повідомив, що задля покращення мобілізаційної ситуації можливе посилення критеріїв для отримання бронювання. За його словами, питання бронювання слід розглядати в комплексі, враховуючи потреби як армії, так і економіки. Він підкреслив, що підприємства повинні продовжувати функціонувати, адже саме вони забезпечують надходження до бюджету, з якого фінансується сектор безпеки та оборони.

«Наразі існує негласне розпорядження щодо скорочення кількості підприємств, які мають статус критично важливих, приблизно на 10-20%. Тому критерії визначення такої критичності щоквартально стають суворішими», – зазначив він. Водночас Горбенко додав, що система бронювання потребує більш жорсткого контролю, оскільки деякі компанії можуть зловживати її можливостями.

Народний депутат Юрій Здебський. Фото: ФБ Юрій Здебський

Ще один представник фракції «Слуга народу», народний депутат Юрій Здебський, у коментарі виданню «Телеграф» повідомив про плани щодо масштабної перевірки військовозобов’язаних, які мають бронь. За його словами, тема бронювань наразі насичена спекуляціями, а окремі випадки відстрочок викликають сумніви щодо їх обґрунтованості. Зокрема, він згадав про ситуації, коли чоловіки віком 40-50 років оформлюють документи про навчання, щоб отримати право на відстрочку від мобілізації.

Нардеп наголосив на необхідності перегляду чинних підходів та запровадження чітких правил у таких умовах. На його думбу, для ефективного контролю слід створити окремий орган, відповідальний за моніторинг як бронювань, так і відстрочок.

Вік для призову: зниження до 23 років не планується

Наразі законодавство чітко визначає мобілізаційний вік в Україні: військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, визнані придатними за станом здоров’я та які не мають законних підстав для відстрочки, можуть отримати повістку. Призовники віком 18–24 роки не підлягають примусовому призову під час воєнного стану. Однак, особи, які вже мають досвід служби або пройшли базову військову підготовку, зараховуються до складу військовозобов’язаних і потенційно можуть бути призвані.

Останнім часом з’явилися чутки про можливе зниження мобілізаційного віку до 23 років. Це пов’язано з наявним значним дефіцитом особового складу в Силах оборони та потребою у поповненні.

Існує кілька аргументів на користь зниження призовного віку. По-перше, молодь віком 23–25 років часто демонструє кращу фізичну витривалість та швидшу адаптацію до умов бойових дій порівняно зі старшими чоловіками. Вони вже є сформованими особистостями, що може сприяти високій мотивації, а за наявності попередньої підготовки – стати ефективними воїнами.

Крім того, залучення молодшого контингенту дозволить провести ротацію та надати відпочинок старшим військовослужбовцям, які перебувають на передовій тривалий час. Це також допоможе підтримувати паритет із противником, особливо враховуючи потенційне посилення мобілізації в Росії. Зниження віку розглядається як захід для збереження балансу сил на фронті. Наразі обговорюються пропозиції щодо обмеження виїзду за кордон для чоловіків віком до 22 років.

Проте, станом на сьогодні, конкретних рішень не прийнято, тривають лише дискусії. Народний депутат від «Слуги народу» Руслан Горбенко запевнив, що Верховна Рада не планує знижувати мобілізаційний вік. Однак, у разі подальшого загострення ситуації та проведення Росією масштабної мобілізації, цей підхід може бути переглянутий.

«Політичної волі для зниження призовного віку в парламенті немає. І обставини, які б вимагали порушення цього питання, також відсутні», – пояснив Горбенко.

Порада від Business News:

Запропоновані зміни у мобілізаційній політиці, хоч і викликають дискусії, спрямовані на підвищення ефективності оборони країни та одночасне стимулювання економіки. Розгляд таких ініціатив, як “білий” викуп або перегляд критеріїв бронювання, може стати ключовим для стабілізації фінансової системи та забезпечення Збройних Сил необхідним ресурсом. Важливо слідкувати за розвитком подій, оскільки ці рішення мають прямий вплив на життя кожного громадянина.

Джерело новини: kp.ua