Відплата близько: куди Україна може завдати удару в глибокому тилу ворога

Фото: YURI KADOBNOV/AFP via Getty Image

Російська Федерація відчуває зростаюче занепокоєння щодо можливої відплати за масовані повітряні атаки на українські міста. Після руйнівних обстрілів 14 травня, коли лише у Києві загинуло 24 мирних мешканці, Президент Володимир Зеленський дав доручення військовим розробити відповідні заходи у відповідь. Додатковий контекст створює наближення річниці успішної операції спецслужб України “Павутина”, що відбулася 1 червня 2025 року.

Журналісти Коротко про дослідили потенційні можливості України щодо завдання ударів по російських об’єктах у глибокому тилу та причини помітної нервозності окупантів.

На Камчатці під сітки ховають підводні човни

За повідомленнями українського військово-аналітичного порталу Defense Express, останнім часом серед російських військових спостерігається значна активність, спричинена страхом перед українськими ударами по їхній території. Вони вживають заходів для захисту, встановлюючи так звані “мангали” – антидронові конструкції та сітки. Цими спорудами покривають військові заводи, а також дизель-електричні підводні човни у Балтійському морі та катери в Чорному морі.

Істерія охопила навіть найвіддаленіші регіони Росії, включно з Далеким Сходом. Останні супутникові знімки свідчать про те, що ворог використовує “мангали” для прикриття атомних субмарин на своїй військово-морській базі у місті Вілючинськ на Камчатці. Ця база розташована за 7200 км по прямій від кордонів України.

Йдеться про атомні субмарини проєкту 955 «Борей» та 955А «Борей-А». Ці кораблі є носіями міжконтинентальних балістичних ракет Р-30 «Булава», кожна з яких несе 16 таких ракет.

Аналіз супутникових зображень показує, що вся надводна частина цих субмарин, ймовірно, покрита сіткою. Експерти припускають, що ці конструкції призначені виключно для захисту від безпілотників, не виконуючи жодних інших функцій, наприклад, маскувальних.

Антидронові сітки з каркасами монтуються не безпосередньо на підводні човни, а на край причалу. Вони є знімними, що дозволяє швидко демонтувати їх перед виходом субмарини у море. Однак, за оцінками Defense Express, ці конструкції не зможуть ефективно захистити човни проєкту «Борей» та «Борей-А» від ударів далекобійних безпілотників. Ймовірніше, вони призначені для протидії скидам з дронів та FPV-дронам.

Портал Defense Express пояснює, що страх росіян пов’язаний із побоюванням повторення операції «Павутина», яка 1 червня 2025 року успішно вразила аеродроми та стратегічну авіацію Росії в тилу.

«Це чітко демонструє, наскільки минулорічна операція “Павутина” їх налякала, що вони вдалися до “мангалізації” своїх атомних підводних човнів, носіїв ядерної зброї, розташованих за 7200 км від України. Ця закрита військова база є головною базою атомних субмарин РФ у Тихому океані», – наголошують експерти Defense Express.

Від дронів вирішили сховати навіть підводні лодки на Камчатці. Фото: Defence Express

Є набагато привабливіші об’єкти для ударів, ніж Москва

Військовий експерт Олександр Коваленко пояснює причини російської паніки. На його думку, вона зумовлена не стільки страхом втрати підводних човнів, адже українські ракети та дрони не досягають таких відстаней, скільки відсутністю контролю над потенційними українськими агентурними мережами на території РФ.

– Вони бояться через те, що ми можемо формувати на території Російської Федерації агентурні мережі. Для операції «Павутина» використовувалися доступні FPV-дрони, які можна легко зібрати. Росіяни не володіють інформацією про наші мережі, де можуть концентруватися мобільні засоби ураження, – зазначає експерт.

Щодо можливостей України завдавати ударів по об’єктах на відстані до 2000 кілометрів, то перелік цілей є доволі широким.

– Удари можуть бути спрямовані не лише по підводних човнах, а й по більш “привабливих” цілях: нафтопереробних заводах або об’єктах військово-промислового комплексу (ВПК). Такі атаки матимуть більш відчутний економічний та психологічний ефект для Росії. Ми можемо досягти майже всіх критичних об’єктів у європейській частині Росії, особливо сучасних нафтопереробних заводів. Крім того, там розташовано багато складів боєприпасів, хоч вони зазвичай і мають належний рівень захисту, – пояснює Олександр Коваленко.

На таких відстанях Україна може застосовувати потужніші засоби ураження, ніж FPV-дрони, зокрема ударні БпЛА та ракети великої дальності. До списку потенційних цілей входять: аеродроми з тактичною авіацією або перехоплювачами, важкі літаки, такі як Ту-95, Ту-22М3, Іл-76, Іл-96.

Щодо ударів по Москві: після нещодавнього параду російські війська почали передислоковувати сотні засобів ППО з Москви до регіонів. Тому з часом очікується зниження концентрації ешелонованого захисту російської столиці.

– Чи є зараз сенс завдавати ударів по Москві? Думаю, згодом – так. Однак пріоритетними цілями мають бути менш захищені об’єкти. Атака на Москву може не мати значного ефекту. Натомість знищення нафтопереробного заводу, складу боєприпасів чи, тим більше, підприємства ВПК, з виведенням його з ладу на 2-3 місяці, буде значно ефективнішим кроком для нас, – підсумовує військовий аналітик.

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточної стратегічної ситуації. Знання про потенційні загрози та можливості України в тилу ворога дозволяє глибше оцінити масштаби протистояння та його можливі наслідки. Це допоможе громадянам краще розуміти перебіг подій та бути готовими до різних сценаріїв розвитку конфлікту.

Джерело новини: kp.ua