Кремлівський Панiк: Наскільки Справжні Страхи Путіна, Викриті Розвідкою?

Фото: скріншот з відео

Останні дані європейських розвідок вказують на зростаюче занепокоєння Володимира Путіна, зокрема, страх перед замахом та державним переворотом. Які ще фактори – від недовіри народу до економічної кризи – можуть підштовхувати російського лідера до непередбачуваних дій?

Тривога Перед Фізичною Безпекою: Посилення Охорони

Згідно з інформацією, яку отримало видання CNN від одного з європейських розвідувальних агентств, особиста охорона Володимира Путіна зазнала суттєвих змін. Заходи безпеки в Кремлі стали значно суворішими.

Як свідчить досьє, тепер усі відвідувачі глави Кремля проходять подвійну перевірку. Персонал, що безпосередньо працює з Путіним, отримав обмеження: їм дозволено користуватися лише телефонами без доступу до мережі Інтернет. Додатково, кухарям, охоронцям та фотографам, які обслуговують президента, заборонено користуватися громадським транспортом, як зазначено у документі.

Звіт також наголошує на тому, що російські служби безпеки суттєво обмежили коло місць, які регулярно відвідує Путін. Він та його близькі перестали навідувати традиційні резиденції в Московській області та на Валдаї.

Валдай, Ново-Огарево та Геленджик – місця, які Путін уникає. Фото: CNN

У звіті зазначається, що, на відміну від 2025 року, у 2026 році Путін ще не відвідував жодні військові об’єкти.

Страх Перед Внутрішніми Загрозами: Ризик Перевороту

Згідно з документом, починаючи з березня 2026 року, як Кремль, так і особисто Володимир Путін висловлюють занепокоєння щодо можливого витоку секретної інформації, а також потенційної змови або спроби державного перевороту. Особливу тривогу викликає можливість використання безпілотників для здійснення замаху з боку представників російської політичної еліти.

Однак, найбільш резонансним висновком звіту є згадка про Сергія Шойгу, колишнього міністра оборони та нинішнього секретаря Ради безпеки. Документ припускає, що він «пов’язаний із ризиком державного перевороту, оскільки зберігає значний вплив у вищому військовому командуванні».

Навіть видання CNN висловлює сумніви щодо достовірності цієї інформації та мети такого витоку з боку розвідслужби. Агентство підкреслює, що «звіт не містить жодних доказів на підтвердження звинувачень проти Шойгу, якого раніше вважали дуже близькою до Путіна особою».

Водночас, у публікації наведено показовий приклад конфлікту у російському військовому керівництві, названий «кремлівською сваркою».

Після загибелі генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова у Москві 22 грудня 2025 року, Путін скликав нараду з ключовими співробітниками служб безпеки. Згідно зі звітом, під час зустрічі начальник Генерального штабу Валерій Герасимов висловив претензії голові Федеральної служби безпеки (ФСБ) Олександру Бортнікову через нездатність забезпечити безпеку офіцерів. У свою чергу, останні поскаржилися на нестачу ресурсів та персоналу для виконання своїх завдань. «Підкреслюючи страх і деморалізацію серед (військовослужбовців), Валерій Герасимов різко розкритикував своїх колег зі спецслужб», – йдеться у документі.

Загроза Економічного Колапсу: Фінансові Проблеми Регіонів

Загальний дефіцит регіональних бюджетів Росії, за прогнозами міністра фінансів РФ Антона Силуанова, зросте на 27% у 2026 році, сягнувши 1,9 трильйона рублів (приблизно 25,4 мільярда доларів США, або близько 1 016 000 000 ₴). Це означає, що нафтові доходи від конфлікту в Ірані не зможуть покрити зростаючі витрати.

Економічне зростання в Росії значно сповільнилося: за минулий рік воно становило близько 1%, що контрастує з 4,9% у 2024 році, повідомляє Reuters. Російська влада може тимчасово підтримувати стабільність системи, але це вимагає постійного збільшення витрат, зокрема військових. Аналітики вважають такий сценарій поступового погіршення, а не різкого обвалу, найбільш небезпечним.

Значна частина витрат, пов’язаних з війною в Україні, зокрема виплати військовим та їхнім родинам, лягає на регіональні бюджети. Вже 20 російських регіонів відчувають дефіцит коштів. Це створює дилему: кошти, які виплачують військовим, можуть не дістатися медикам чи вчителям.

Говорити про можливе повстання через це було б перебільшенням. Однак, падіння рівня довіри та поваги до диктатора є не менш тривожним сигналом.

Страх Перед Інформаційним Полем та Народом: Втрата Підтримки

Зниження рівня підтримки є тривожним дзвіночком для Путіна. Всеросійський центр громадської думки (ВЦВГД), найбільший державний соціологічний центр Росії, зафіксував падіння рейтингу схвалення діяльності Путіна до 65,6%. Це найнижчий показник з початку війни та зниження на 12,2 відсоткових пункти з початку року.

Якщо державна соціологія, яка діє в умовах, де будь-які висловлювання проти війни можуть призвести до ув’язнення, фіксує такі цифри, то реальні показники, ймовірно, значно нижчі.

Народне невдоволення викликане економічними труднощами, санкціями та затяжною війною. Кремль побоюється, що суспільство втратить підтримку війни, навіть без масових протестів.

Обмеження доступу до Інтернету, включно із забороною VPN, створює парадоксальну ситуацію: влада намагається контролювати поширення інформації та заклики до протестів, але саме ці обмеження підживлюють обурення.

Стрес та Непередбачуваність: Реакція Західних Експертів

Зазначені фактори можуть штовхнути опального диктатора на небезпечні та неадекватні рішення. Гленн Корн, колишній високопоставлений співробітник ЦРУ, заявив британському виданню The Sun, що режим Володимира Путіна може будь-якої миті «зірватися» та спровокувати насильницьку кризу.

«Слід очікувати продовження бойових дій в Україні, а також дій проти НАТО. Це може бути як на східному фланзі, що ставить Велику Британію під удар, так і в Арктиці», – попереджає Корн.

Експерт зазначає, що диктатор перебудував державу, економіку та навіть систему освіти навколо війни в Україні, що свідчить про його намір не зупинятися. Серед потенційних цілей він не виключає й Велику Британію.

Доктор Рут Дейермонд, старший викладач кафедри військових досліджень Королівського коледжу, зазначає: «Велика Британія має усвідомити, що Путін розглядає своє вторгнення як «війну проти Заходу». Серед західних країн саме Велика Британія є головним об’єктом ненависті з боку російського уряду».

Звісно, надмірне захоплення «страшилками» з таблоїдів може бути контрпродуктивним. Однак, численні події останнього часу демонструють, що неможливе стає реальністю.

Порада від Business News: Ця інформація надає цінний контекст для розуміння потенційних мотивів та дій російського керівництва. Аналіз страхів Путіна, виходячи з розвідданих, допомагає краще оцінювати ризики та планувати відповідні заходи для забезпечення безпеки та стабільності, як в Україні, так і на міжнародній арені.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: kp.ua