Зростання кількості ФОПів: Потенціал для економіки та виклики для бюджету

У першому кварталі поточного року в Україні було зареєстровано майже 64 тисячі нових фізичних осіб-підприємців (ФОП). Попри те, що за цей же період понад 52,5 тисячі бізнесів припинили свою діяльність, загальна кількість ФОПів зросла на 11 тисяч. Згідно з даними Опендатабот, найактивніше нові підприємства з’являлися у сферах онлайн-торгівлі, освіти та надання інформаційних послуг. Водночас сегмент традиційної роздрібної торгівлі, що охоплює ринки та магазини, демонстрував спад. Однією з імовірних причин такого тренду є те, що електронна комерція не вимагає значних початкових інвестицій, пошуку приміщень для оренди та дозволяє вести бізнес з будь-якої точки країни. Відсутність стартового капіталу та брак обігових коштів залишаються ключовими перешкодами для українців, які мріють про власну справу, і часто стають вирішальним аргументом при ухваленні рішення про закриття бізнесу. Крім того, на діяльність підприємців впливають перебої з електропостачанням та інші наслідки війни. На жаль, це лише частина проблем, з якими стикається мікро-, малий та середній бізнес (ММСП) в Україні.

ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ММСП: ПРИЧИНИ ТА ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ

Загалом в Україні наразі функціонує понад 2 мільйони 180 тисяч фізичних осіб-підприємців. Від початку повномасштабного вторгнення кількість ФОПів зросла майже на 200 тисяч.

Мікро-, малий та середній бізнес є не лише джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів, але й забезпечує населення необхідними товарами та послугами в умовах логістичних викликів, з якими стикається великий бізнес. Крім того, ММСП сприяє самозайнятості населення, створенню нових робочих місць та забезпечує мільйони родин підприємців та їхніх найманих працівників.

Згідно з даними Державної податкової служби України, торік ФОПи сплатили до бюджету майже 60 мільярдів гривень єдиного податку, що на 9% більше, ніж у 2024 році. Основну частку цих надходжень (майже 48 мільярдів гривень) забезпечили ФОПи третьої групи, яких налічується близько 800 тисяч. ФОПи другої групи сплатили 11,5 мільярда гривень, що на 20% більше порівняно з попереднім роком. Спостерігалося лише зменшення надходжень від першої групи платників єдиного податку – до 537 мільйонів гривень. Це зумовлено скороченням кількості таких ФОПів на 19% за рік.

Водночас, збільшення кількості реєстрацій ФОП у першому кварталі поточного року не обіцяє миттєвого та суттєвого зростання податкових надходжень від ММСП. Це радше про перспективи. На жаль, немає гарантій, що тенденція до зростання кількості ФОП збережеться в майбутньому.

«Ситуацію слід розглядати в комплексному, довгостроковому аспекті, адже зміни, що відбуваються протягом двох-трьох місяців, не є показовими. Ми вже неодноразово спостерігали масове закриття бізнесів. Немає жодних гарантій, що подібні сплески не повторяться через зміни в економічних, регуляторних чи податкових умовах. Тим паче, що темпи економічного зростання в Україні сповільнилися в першому кварталі, тому говорити про кардинальне покращення умов для ведення бізнесу поки що зарано», — коментує керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.

Натомість переорієнтацію частини бізнесів на онлайн-торгівлю він пояснює загальносвітовими трендами розвитку цифрової економіки та зростанням частки електронної комерції.

«Онлайн-торгівля та послуги є значно дешевшими з точки зору маркетингу, каналів продажу, вартості виходу на ринок та обсягів інвестицій у розвиток бізнесу. Наявність фізичного магазину, витрати на його оренду, ремонт, пошук персоналу — це значні кошти. Натомість ви можете мати одразу кілька онлайн-майданчиків з мінімальними витратами. Дехто навіть відмовляється від найму персоналу, використовуючи цифрові інструменти, чатботи, які фактично замінюють людину», — пояснює Забловський.

Таким чином, український бізнес, за його словами, шукає шляхи адаптації в умовах збереження високого податкового та регуляторного тиску, намагаючись скоротити поточні витрати, особливо в умовах війни.

Голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан у коментарі Укрінформу додає ще одну причину:

«Невеликі фізичні магазини закриваються також через відкриття великих торгових центрів та супермаркетів, які витісняють десятки менших закладів довкола. А знеструмлення об’єктів робить їх нерентабельними, змушуючи закриватися або змінювати види діяльності».

Загальне зростання кількості ММСП експертка пояснює розширенням програм державної підтримки для започаткування підприємницької діяльності для різних категорій громадян, зокрема ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та безробітних.

«Також під час релокації, а особливо після деокупації українських територій, люди часто реєструють друге підприємство (ФОП)», — додала Продан.

Щодо перспектив розвитку як нових, так і вже існуючих бізнесів, то, за результатами інвестиційного тесту, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у березні, 51% підприємств вже інвестували або планують інвестувати у власний розвиток цього року. Водночас 43% бізнесів вважають поточний період відносно сприятливим для інвестицій у нове обладнання, тоді як понад половина респондентів (55%) оцінюють цей час як невдалий для таких інвестицій.

Природно, що частка підприємств, які мають можливості для інвестицій, прямо залежить від їхнього розміру. Відповідні плани мають лише 26% мікропідприємств та 55% малих підприємств, на відміну від 61% середніх та 82% великих.

Висновок очевидний і давно відомий: саме малий бізнес найбільше страждає від браку фінансових ресурсів. Це стосується не лише капітальних вкладень, а й обігових коштів. Попри державні спроби допомогти, доступ до дешевого фінансування залишається однією з найгостріших проблем для українських ММСП.

ПДВ ДЛЯ ФОПІВ ПОКИ ЩО НЕ БУДЕ, ПРОТЕ РОЗСЛАБЛЯТИСЯ НЕ ВАРТО

Згідно з інформацією Міністерства фінансів, з початку року за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» ММСП отримали майже 12 тисяч пільгових позик на суму понад 53 мільярди гривень. Лише минулого тижня 48 уповноважених банків видали представникам мікро-, малого та середнього бізнесу понад 1000 пільгових кредитів на 4,3 мільярда гривень.

Андрій Забловський погоджується, що держава останніми роками зробила багато для покращення фінансування малого та середнього бізнесу. Однак цих кроків, з різних об’єктивних причин, пов’язаних із впливом війни, недостатньо. Зокрема, це стосується доступу до дешевих кредитів поза межами державних програм на кшталт «5-7-9%». Причинами є висока облікова ставка, проблеми з ліквідністю у невеликих бізнесів, відсутність застави тощо.

«Ще одне невирішене питання — страхування фінансових ризиків. Особливо актуальним це є для прифронтових регіонів. Бізнесу надзвичайно складно виконувати умови для отримання державної підтримки та забезпечувати, наприклад, 50% фінансування проєкту власними коштами. Загалом ситуація варіюється в різних секторах, галузях та регіонах. Хоча увага до розв’язання цих проблем є, її недостатньо. Особливо з огляду на наслідки постійних обстрілів, проблеми з електропостачанням, вартість пального та інфляційні шоки», — зазначає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів.

Водночас, поточні витрати бізнесу через усі ці проблеми зростають, зокрема й витрати на оподаткування. Наприклад, через підвищення мінімальної заробітної плати (8647 грн) та прожиткового мінімуму (3328 грн) цього року збільшився розмір єдиного податку та мінімального ЄСВ для підприємців.

Проте це «квіточки» порівняно з можливим запровадженням ПДВ для ФОПів, що активно обговорювалося наприкінці 2025-го та на початку поточного року.

Минулого тижня надійшов позитивний сигнал для підприємців: прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про успішні переговори з МВФ та відмову від вимоги запровадити оподаткування ПДВ для ФОПів з наступного року.

«МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження ПДВ для ФОПів як для суспільства, так і для парламенту. Під час весняних зборів у Вашингтоні ми провели численні консультації з Фондом та європейськими партнерами. Надалі ми будемо спільно працювати над необхідними рішеннями та опрацьовуватимемо інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік», — прокоментувала Свириденко.

Проте вже за кілька днів стало відомо, що відповідний маяк не зник з програми Міжнародного валютного фонду остаточно. Якщо інші компенсатори бюджетного дефіциту не будуть знайдені, уряду та парламенту, ймовірно, доведеться повернутися до розгляду цього питання на початку наступного року. Тоді ПДВ для ФОПів з річним оборотом понад 4 мільйони гривень (цей поріг, звісно, може бути переглянутий) буде запроваджено з 1 січня 2028 року.

БОРОТЬБА З ПОДАТКОВОЮ ОПТИМІЗАЦІЄЮ ТА СПРОЩЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ: ЯКІ ВАРІАНТИ

Окрім потенційного фіскального ефекту (пошук кількох десятків мільярдів гривень для фінансування бюджетного дефіциту), прихильники такого кроку наголошують на його можливому позитивному впливі на подолання так званих схем податкової оптимізації. Йдеться про ситуації, коли великий та середній бізнес мінімізує податкові платежі, використовуючи для цього ФОПів, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

Забловський визнає, що питання податкової оптимізації та приховування доходів існувало завжди, і не лише в Україні. Однак вплив цієї проблеми на тіньовий сегмент української економіки не є системним і визначальним. Куди більшої шкоди завдають інші «схеми» та порушення. Як приклад, він наводить викриття масштабної схеми ухилення від сплати податків через конвертаційний центр з імовірним обігом у 18 мільярдів гривень.

«Я вже не кажу про тіньовий сектор виробництва підакцизних товарів (тютюну та алкоголю) чи багатомільярдний тіньовий сегмент грального бізнесу. Тобто, існують речі, пов’язані з оптимізацією та тінізацією, які генерують у багато разів більші обсяги тіньових доходів, аніж можливе дроблення великого бізнесу через ФОПів», — підкреслює експерт.

Безперечно, з цими порушеннями, як і з масовим наймом працівників через реєстрацію їх як фізичних осіб-підприємців для зменшення податків та соціальних внесків бізнесу, потрібно боротися. Водночас Забловський застерігає від спроб використати ситуацію для скасування спрощеної системи оподаткування або суттєвого ускладнення її умов.

Оксана Продан висловлюється категоричніше. Спроби запровадження ПДВ для платників єдиного податку (що стосується не лише ФОПів, а й юридичних осіб) вона розцінює виключно як наміри знищити спрощену систему оподаткування. Проблему ж податкової оптимізації великих бізнесів, за її словами, вирішити нескладно — було б бажання.

«Великі бізнеси оптимізують свою діяльність лише за мовчазної згоди (підтримки) податкової. Коли немає жодних залежностей між бізнесом та податковою, оптимізація через відмову в реєстрації РРО, через масову реєстрацію підприємців за однією адресою, що податківці можуть зупиняти будь-коли, стає неможливою», — вважає Продан.

Ще однією важливою проблемою для ММСП, яку держава могла б вирішити без надмірних зусиль, експерти називають спрощення податкового адміністрування. До речі, Міністерство фінансів вже анонсувало відповідні законодавчі ініціативи.

Андрій Забловський вважає, що такі спрощення мають бути пов’язані з максимальним використанням зручних та доступних (бажано безплатних для користувачів) цифрових сервісів.

«ФОПи повинні мати можливість, умовно кажучи, за кілька кліків сплатити внески, подати декларацію, автоматично заповнити форму звітності. Дрібний підприємець не повинен витрачати багато часу на адміністрування, а тим паче потребувати найму окремого бухгалтера. Чому ідея запровадження ПДВ для ФОПів не сприймається? Тому що це складно в адмініструванні», — впевнений експерт.

Натомість альтернативи використанню різноманітних цифрових інструментів і технологій у світі не існує. Завдання держави в цих умовах — гарантування кібербезпеки, забезпечення захисту персональних даних та надійної роботи таких інструментів.

«Україна вже рухається цим шляхом. Існує Стратегія розвитку штучного інтелекту до 2030 року. У її межах, крім іншого, передбачено цифровізацію сервісів, пов’язаних зі сплатою податків. ШІ-агенти зможуть замість вас сплачувати податки, заповнювати декларації, тобто будуть виступати в ролі податкових агентів», — каже Забловський.

Також експерти наголошують на необхідності зменшення навантаження, пов’язаного з веденням кадрової документації (штатного розпису, наказів, особових карток) для ФОПів, які мають найманих працівників. Існує потреба в дебюрократизації механізмів використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) у разі перевищення ліміту доходу (1 320 000 грн для 2-4 груп), щоб зменшити ризик накладання штрафів на підприємців.

І найголовніше: ФОПи потребують передбачуваності, зокрема збереження спрощеної системи оподаткування без звуження переліку дозволених видів діяльності, що обговорюється в рамках реформи.

Владислав Обух, Київ

Фото: Згенероване ШІ

Порада від Business News:

Ця стаття надає цінну інформацію для українських підприємців, особливо для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Вона розкриває актуальні тенденції в малому та середньому бізнесі, пояснює причини зростання популярності онлайн-торгівлі та виклики, з якими стикаються підприємці. Інформація про державні програми підтримки, потенційні зміни в оподаткуванні (зокрема, щодо ПДВ для ФОПів) та шляхи спрощення адміністрування допоможе вам краще розуміти поточну ситуацію та планувати подальші кроки для розвитку вашого бізнесу.

Подробиці можна знайти на сайті: www.ukrinform.ua