Окупанти “приватизували” понад 120 об’єктів у Криму: злочинна схема виведення українських активів

На тимчасово окупованому півострові Крим, у період з 2015 по 2025 роки, російські загарбники здійснили незаконне “привласнення” понад 120 об’єктів нерухомості. Загальна вартість цих активів перевищує 26,4 мільярда рублів (близько 11,5 мільярда гривень). Під цим прикриттям було вилучено підприємства машинобудування, виноробства, санаторно-курортної галузі, нафтової та портової інфраструктури, а також низку інших стратегічних об’єктів. Про це повідомило Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, як передає Укрінформ.

Злочинна “приватизація” як елемент окупації

“З 2014 року російська окупація Криму супроводжується грабіжницькою практикою. Одним із її елементів стала так звана приватизація, тобто вилучення державного майна на користь юридичних чи фізичних осіб. Представництво виявило, що з 2015 по 2025 роки окупанти приватизували понад 120 об’єктів на суму понад 26,4 мільярда рублів. Під «приватизацію» потрапили різні галузі: машинобудування, виноробство, санаторно-курортна сфера, нафтова й портова інфраструктура тощо”, – зазначено у повідомленні.

Механізми незаконного відчуження майна

Зазначається, що реалізація цієї політики відбувалася через щорічні “прогнозні плани приватизації”, які затверджували підконтрольні Росії представницькі органи. Для розширення масштабів “приватизації” росіяни поширили на Крим загальноросійський федеральний закон, який дозволяє малому та середньому бізнесу викуповувати орендоване майно без аукціонів та відкритих торгів.

Етапи “приватизації”

• 2015-2019 роки: “Приватизація” мала наростальний характер, від поодиноких угод із невеликими об’єктами нерухомості до мільярдних продажів стратегічних підприємств. На цьому етапі переважно “приватизувалися” об’єкти незавершеного будівництва та нежитлові будівлі у Сімферополі, Євпаторії, Ялті.
• 2017 рік: Окупанти “приватизували” завод шампанських вин “Новий Світ” у Судаку. Підприємство, засноване у 1878 році князем Голіциним, є об’єктом культурної спадщини загальноукраїнського значення з унікальними підземними галереями та виноградниками. Тоді ж під “приватизацію” росіян потрапили санаторії, як-от “Ай-Петрі” неподалік Алупки, туристичні центри, нежитлові будівлі тощо. Сукупний дохід окупантів від “приватизації” під час першого етапу становив близько 6,88 млрд руб. (майже 3,8 млрд грн).
• 2020-2025 роки: Виникли нові механізми відчуження. Поряд із традиційними аукціонами почала активно застосовуватися схема внесення майна до “статутних капіталів” акціонерних товариств, підконтрольних окупаційній “адміністрації”. Це фактично перетворювало державну власність України на приватні активи підконтрольних Росії структур, ігноруючи навіть формальні торгові процедури.
• 2020 рік: Відбулася найбільша за час окупації Криму приватизаційна угода – повний продаж виноробного підприємства “Масандра” за понад 5,3 млрд руб. (понад 2,9 млрд грн).

Особливий статус Севастополя

Зазначається, що Севастополь у цьому випадку діє окремо від так званої Республіки Крим як самостійна одиниця в складі РФ – із власною окупаційною адміністрацією та призначеним Москвою “губернатором”. Найзначнішою та найбільшою угодою у севастопольській “приватизації” стала реалізація Інкерманського заводу марочних вин у 2023 році. Заснований у 1961 році, завод перетворився на одного з найбільших у Криму та провідних виробників вина в Україні.

Незаконність та наслідки “приватизації”

У представництві зауважили, що незаконна приватизація в Криму триває вже понад 10 років і має системний, цілеспрямований характер. Кошти від неї йдуть не на покращення життя місцевих, а частково на покриття “дефіциту” в бюджеті окупаційних структур. Таким чином, окупація перетворюється на механізм наживи за рахунок виснаження українських територій. Крім того, вся описана вище діяльність є незаконною з погляду міжнародного права – 55-та стаття Гаазького Положення 1907 року прямо забороняє державі-окупанту розпоряджатися публічним майном окупованої території як власним. Воно може лише тимчасово адмініструватися з дотриманням права власності. “Україна не визнає жодної з перелічених угод, а всі відчужені об’єкти де-юре залишаються власністю Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, українського народу або українських громадян”, – додали у представництві. Раніше Укрінформ повідомляв, що, за словами адвокаційного експерта КримSOS Артема Олійника, “націоналізація” майна є інструментом тиску на нелояльних мешканців Криму.

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння масштабів злочинної діяльності окупаційної влади на території України. Знання про незаконне вилучення стратегічних об’єктів та їхню передачу під контроль Росії допомагає формувати повне уявлення про наслідки окупації та мотивує до подальшої боротьби за відновлення територіальної цілісності держави. Це також свідчить про необхідність міжнародної співпраці для притягнення винних до відповідальності та повернення незаконно відчужених активів.

За даними порталу: www.ukrinform.ua