Світ на межі: 10 катастрофічних чинників, що загрожують глобальною економічною кризою

Наростаюча напруженість на Близькому Сході, зокрема конфлікт з Іраном, вже завдав відчутного удару по світовій економіці, одночасно створивши вигідні умови для росії. Однак, це лише один з десяти потенційних негативних чинників, здатних спровокувати масштабну світову фінансову кризу. На думку виконавчого директора Інституту майбутнього України Анатолія Амеліна, це схоже на феномен perfect storm — рідкісний збіг кількох критичних подій, кожна з яких окремо керована, але разом створюють неконтрольований хаос. Експерт наголошує, що сукупність наведених ним загроз “кричить” про неминучість такого сценарію.

Нафта — лише початок: блокада Ормузької протоки загрожує не лише енергетикою, а й глобальними поставками добрив

1. Геополітична нестабільність у Перській затоці та блокада Ормузької протоки: 28 лютого, після спільних дій США та Ізраїлю проти Ірану, останній заблокував Ормузьку протоку. Цей стратегічний 34-кілометровий морський шлях є ключовим для транспортування близько 20% світової нафти та 20% скрапленого газу. В результаті, ціна на нафту марки Brent сягнула 126 доларів за барель, з прогнозами зростання до 200 доларів.

Проте, енергетична криза — це лише верхівка айсберга. Через Ормузьку протоку проходить третина світової торгівлі добривами. Так, вартість сечовини злетіла з приблизно 475 доларів до 680 доларів за тонну на передодні посівного сезону. Крім того, під загрозою опинилися поставки алюмінію, пластику, гелію (необхідного для виробництва мікросхем) та фармацевтичної продукції. Аналітики Goldman Sachs підвищили прогноз рецесії в США до 25%, якщо ціна на нафту перевищуватиме 110 доларів за барель протягом двох місяців поспіль. Oxford Economics вважає 140 доларів за барель “точкою паралічу” для єврозони та Японії. Міжнародне енергетичне агентство вивільнило 400 мільйонів барелів зі стратегічних резервів, що достатньо лише для 4 днів світового споживання.

2. Неможливість США воювати на два фронти: Іранська кампанія виявила обмеженість військових ресурсів США, зокрема запасів ракет та засобів протиповітряної оборони. Цю вразливість активно спостерігає Китай, який на цьому тижні проводить масштабні навчання навколо Тайваню. Якщо Пекін наважиться на військову операцію, поки Вашингтон відволікається на Близькому Сході, повноцінної відповіді від США очікувати не варто. А це означає потенційну зупинку виробництва понад 90% передових мікросхем світу, що має каскадний ефект, здатний перезавантажити всю глобальну фінансову архітектуру та підірвати статус долара.

3. Зліт ціни на золото до 5000 доларів за унцію: Зростання вартості золота до 5595 доларів за унцію у 2025 році (найбільше з 1979 року) свідчить про пошук інвесторами “тихої гавані” перед лицем глобальної нестабільності. Прогнози JP Morgan та Société Générale щодо досягнення золотом рівня 5000-6000 доларів за унцію до кінця року підтверджують цю тенденцію. Важливо, що центральні банки світу вперше з 1996 року накопичили більше золота, ніж Казначейство США, що вказує на зміну пріоритетів та стратегічне використання державних коштів проти чинної фінансової системи.

4. Дедоларизація світової економіки: Частка долара у світових резервах невпинно зменшується: з 73% у 2001 році до менш ніж 58% сьогодні. За 2025 рік долар втратив понад 11% своєї вартості відносно євро. Економіки країн, таких як Китай, Індія та Бразилія, все частіше вдаються до розрахунків у національних валютах, що підриває домінуючу позицію американської валюти.

Читайте також: Трамп сам собі нашкодив: у США різко зросли ціни на дизельне пальне

Китай контролює 70% світового видобутку рідкісноземельних металів та понад 90% переробних потужностей

5. Надмірний державний борг: Зовнішній борг США сягає 100% ВВП, а витрати на його обслуговування перевищать 1 трильйон доларів на рік. Японія має борг у 237% ВВП, Греція — 151%, Італія — 135%. Серед країн G20, Канада, Китай, Франція, Японія та Великобританія або вже перевищили, або наближаються до 100% ВВП. Україна також не виняток, маючи борг понад 100% ВВП. За даними МВФ, 55 країн перебувають у зоні “високого чи кризового” фіскального ризику. Це означає, що під час наступної кризи уряди матимуть обмежені можливості для фінансування, на відміну від 2008 та 2020 років, коли було витрачено 5-10 трильйонів доларів.

6. Економічні проблеми Китаю: Криза на ринку нерухомості, дефляція та схожість ситуації з японським сценарієм 1990-х років викликають занепокоєння. З 2021 року ціни на нерухомість у Китаї знижуються, а номінальний ВВП виявився нижчим за реальний, що є першою ознакою дефляційної пастки. За даними Dallas Fed, близько 40% банківських кредитів у сфері нерухомості видано компаніям, чиї прибутки не покривають виплат за відсотками. Місцеві бюджети, які значною мірою залежать від продажу землі, зазнають серйозних труднощів. Ситуація поглиблюється тим, що боргове навантаження китайських домогосподарств з 2008 по 2023 рік зросло з 20% до 60% ВВП, що робить наслідки падіння цін на нерухомість потенційно значно гіршими, ніж японська стагнація.

7. Китай та критично важливі матеріали: Китай контролює 70% світового видобутку рідкісноземельних елементів та понад 90% потужностей з їх переробки. Країна є монополістом на постачання диспрозію та тербію — ключових компонентів для двигунів електромобілів, вітрових турбін, авіоніки та систем наведення ракет. До 2035 року Китай планує домінувати у виробництві понад 60% рафінованого літію та кобальту, а також 80% графіту акумуляторної якості. Вже у квітні 2025 року Пекін продемонстрував готовність використовувати цю монополію, обмеживши експорт семи елементів у відповідь на тарифи США. Альтернативи цим поставкам в стислі терміни відсутні, тому питання лише в тому, коли і наскільки жорстко Китай застосовуватиме цей важіль тиску.

8. Тарифні війни Трампа: Введення тарифів, ініційоване Дональдом Трампом, спричиняє хаос, який коштує дорожче за самі тарифи. Це найбільше підвищення податкового навантаження в США з 1993 року, що для американських домогосподарств у 2026 році становитиме приблизно 1500 доларів. Ефективна ставка тарифів зросла з 2,3% на кінець 2024 року до 13,7% у лютому 2026 року. Навіть після скасування частини тарифів Верховним судом США, Трамп оперативно ввів нові. Однак, найсуттєвішою проблемою є непередбачуваність, яка демотивує бізнес інвестувати в умовах постійно мінливих правил гри.

9. Штучний інтелект та ринок праці: ШІ готує удар по споживчому попиту, наслідки якого ще не усвідомлені. Хоча масових звільнень поки не спостерігається, компанії почали активно скорочувати найм персоналу. Безробіття серед молоді (20-30 років) у професіях, пов’язаних з ІТ, зросло майже на 3% з початку 2025 року. Вакансії в сферах аналітики, дизайну, обслуговування клієнтів та молодшого програмування просто закриваються. ШІ посилює фахівців, але замінює початківців. Це має серйозні наслідки для економіки, адже молодь є основним споживчим прошарком, позичальником та орендарем. Відсутність стабільного доходу у цієї групи призведе до скорочення споживання, кредитування та відкладання великих покупок. Goldman Sachs прогнозує, що за найкращого сценарію ШІ замістить 6-7% робочих місць протягом 10 років, а за швидшого розвитку подій цей показник буде значно вищим.

10. “Бульбашка” штучного інтелекту: За оцінками MIT Media Lab, 95% організацій не отримують жодної віддачі від використання генеративного ШІ (GenAI). При витратах на впровадження у 1 трильйон доларів, очікуваний дохід становить лише 13 мільярдів доларів. Це може призвести до збитків у 3 трильйони доларів, що перевищує річний ВВП США, і це без урахування 3 трильйонів доларів приватних кредитів, що фінансують дата-центри. Загальна сума коштів, що перебувають під питанням у секторі ШІ, сягає 33 трильйонів доларів.

“Звісно, не кожен із цих чинників спрацює повною мірою. Але коли одночасно блокується 20% світової нафти, долар втрачає резервний статус, країни G7 не можуть обслуговувати борги без нових позик, Китай утримує монополію на критичні матеріали, ШІ витісняє молоде покоління з ринку праці, а тарифна невизначеність заморожує інвестиції, то така система позбавляється звичних буферів. У таких умовах не потрібна одна велика криза. Достатньо, щоб кілька менших подій запустили ланцюгову реакцію”, — підсумовує Анатолій Амелін.

Нагадаємо, раніше голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що вже у квітні Україна може зіткнутися із ситуацією, коли “нічим буде фінансувати витрати”.

Порада від Business News: Ця аналітика надає глибоке розуміння потенційних глобальних економічних ризиків. Для українського бізнесу та громадян це сигнал до підвищення рівня фінансової стійкості, диверсифікації джерел доходу та зменшення залежності від зовнішніх факторів. Розуміння цих тенденцій дозволить краще планувати майбутнє та мінімізувати негативні наслідки можливої кризи.

Дізнатися більше на: fakty.ua