Енергетична криза: бензин як розкіш, а 4-денний робочий тиждень – нова реальність

Глобальна енергетична криза, спричинена ескалацією конфлікту на Близькому Сході, вже призводить до драматичних наслідків. 19 березня світ став свідком взаємних ударів між Ізраїлем та Іраном, що миттєво відбилося на цінах на газ у Європі, які підскочили на 35%. Азійські країни змушені переходити на скорочений робочий тиждень. Детальніше про наслідки та прогнози – у матеріалі.

Згідно з повідомленнями, у ніч на 18 березня Ізраїль здійснив авіаудар по родовищу газу «Південний Парс» в Ірані, а вже вранці 19 березня Іран відповів атакою на завод QatarEnergy зі зрідженого природного газу в Катарі. Під ударами також опинилися нафтопереробні заводи у Кувейті та газопереробний завод «Хабшан» в ОАЕ. Ці події викликали занепокоєння щодо майбутнього глобальних запасів газу та змусили світ готуватися до жорсткої економії.

Азія переходить на скорочений робочий тиждень

• Філіппіни запровадили 4-денний робочий тиждень для державних службовців та рекомендували громадянам підтримувати температуру кондиціонерів не нижче 24°C.
• Пакистан переводить державні установи на 4-денний робочий тиждень, закриває школи на два тижні та впроваджує режим жорсткої економії палива.
• Шрі-Ланка оголосила кожну середу вихідним днем для державних службовців з метою економії запасів палива.
• Бангладеш закриває університети, скасовує святкову ілюмінацію та вводить ліміти на споживання палива.
• Південна Корея та Японія: Японія почала використовувати свої національні стратегічні резерви, тоді як Південна Корея встановила тимчасову стелю цін на паливо для стримування інфляції.

Водночас, японська компанія Octopus Energy намагається заспокоїти своїх клієнтів, надсилаючи листи з роз’ясненнями щодо впливу ситуації на Близькому Сході на тарифи. Компанія підкреслює, що їхня частка закупівлі електроенергії на оптовому ринку становить лише близько 17%, а решта забезпечується за рахунок газу та відновлюваних джерел енергії, що знижує негайний вплив на тарифи.

Найбільші покупці газу з Катару у світі. Джерело: Блумберг

Європа стикається з втратою конкурентоспроможності

Банк ING прогнозує зниження темпів економічного зростання для 20 європейських країн до 0,9% у 2026 році (з попередніх 1,2%) через енергетичні фактори. Це суттєво відрізняється від прогнозу для США, де очікується менш значне зниження зростання – з 2,6% до 2,4%.

«Найбільш вразливими секторами в Європі є сільське господарство, хімічна та автомобільна промисловість», – зазначає Карстен Бжескі, керівник відділу макроекономічних досліджень ING. Лоренцо Полі, генеральний директор італійської компанії Cartiere Saci, яка виробляє паперову продукцію, повідомив, що їхня компанія на 95% залежить від природного газу, а витрати на нього зросли приблизно на 60% з початку кризи. Він висловив занепокоєння щодо можливих перебоїв у постачанні товарів першої необхідності, від туалетного паперу до серветок, і не має уявлення, коли ціни на газ можуть знизитися.

Деякі країни шукають шляхи домовленостей з Іраном

Таїланд обрав інший шлях, пропонуючи обмін їжі на паливо та добрива. Міністр торгівлі Супхача Сутхумпан повідомив, що країна веде переговори про угоду, за якою тайські судна доставлятимуть вантажі на Близький Схід, а на зворотному шляху – паливо та добрива, можливим експортом є перероблені харчові продукти. Уряд Таїланду також вживає заходів для запобігання необґрунтованому підвищенню цін на 59 видів споживчих товарів, таких як локшина швидкого приготування та молоко.

Бензин стає розкішшю: що чекає світ

Аналітики прогнозують похмуре майбутнє, якщо ціни на газ продовжать зростати, а вартість бареля нафти сягне 150-200 доларів. Це може призвести до значних збитків для фермерів, зростання цін на продукти харчування, багаторазового подорожчання перевезень, скорочення авіарейсів та обмеження кредитування. Країни можуть вдатися до закриття ринків та обмеження споживання, включаючи використання автомобілів. Екологічний порядок денний може бути відкладений на користь повернення вугільної промисловості та інвестицій в атомну енергетику, адже пріоритетом стане виживання економіки, а не клімат. Можливі також масштабні соціальні потрясіння у країнах, що не зможуть впоратися з продовольчими проблемами.

Вигоду від зростання цін, окрім інших, можуть отримати США та Росія. Як зазначив Джейкоб Кіркегор, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона (Вашингтон), США, як найбільший виробник нафти та газу, відносно захищені від наслідків. Серед потенційних бенефіціарів також Канада, Бразилія, Норвегія, Саудівська Аравія та інші країни Перської затоки.

Порада від Business News:

Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти потенційні економічні наслідки глобальної енергетичної кризи. Слідкуйте за новинами, щоб бути готовими до можливих змін у цінах на пальне та товари, а також до ймовірних змін у робочих графіках та політиці компаній. Плануйте свої витрати та розгляньте альтернативні варіанти енергозабезпечення, де це можливо.

За матеріалами: kp.ua