Можливе також періодичне зміцнення національної валюти, особливо щодо євро, який на світових ринках наразі демонструє слабкість.

Національна валюта знову демонструє небувалі показники на валютному ринку. Офіційний курс від Національного банку на п’ятницю, 13 березня, встановлено на рівні 44,16 грн за долар США. Проте, фінансові аналітики зазначають, що причин для занепокоєння немає. Національний банк ефективно контролює ситуацію, і суттєвого дисбалансу між попитом та пропозицією на ринку не спостерігається. Валютні коливання відбуваються в обох напрямках, що підтверджується, наприклад, зниженням курсу на початку березня, коли долар коштував 43,10 грн. Очікується, що тенденція помірної девальвації з періодичними відступами та ситуативним посиленням гривні збережеться і в середньостроковій перспективі. Розглянемо експертні прогнози.

Гривня під тиском глобальних чинників

Рекорди курсу долара в Україні цього року стали доволі звичним явищем. З січня поточного року вони оновлювалися понад десять разів. Спостерігалися як значні стрибки, що були відчутними для гривні, наприклад, на початку січня, коли долар США за кілька днів додав понад 60 копійок, так і поточна ситуація: з початку місяця офіційний курс долара зріс з 43,10 грн до майже 44,16 грн. На міжбанківському валютному ринку котирування сягали навіть 44,25 грн.

Однак, загалом девальвація української національної валюти відбувається досить плавно: долар США дорожчає в середньому на кілька копійок за тиждень. До того ж, це зростання не є лінійним: час від часу гривня зміцнюється, що свідчить про контрольованість процесу. Національний банк має значні резерви для проведення інтервенцій на міжбанківському ринку у разі виникнення загроз надмірних коливань. Хоча, варто визнати, у лютому міжнародні резерви України суттєво скоротилися, зменшившись з історичного показника у $57,7 млрд до $54,8 млрд.

Таким чином, за два з половиною місяці 2026 року офіційний курс зріс із 42,35 грн до 44,16 грн, тобто більш ніж на 1,8 грн.

Протягом цього періоду курс євро також оновлював свої максимуми кілька разів. Однак, ситуація з євро не є однозначною: часто на фоні послаблення долара США гривня доволі успішно відновлювала позиції проти євро. Поточний офіційний курс євро становить 50,95 грн. Тоді як історичний максимум було зафіксовано 19 лютого – 51,26 грн/€. Початковий курс року, нагадаємо, був 49,79 грн/€.

Як то кажуть, очевидно, що темпи зміцнення євро в Україні поступаються темпам зростання долара. Це пояснюється глобальними тенденціями: долар США останнім часом зміцнив свої позиції проти євро та кошика світових валют через геополітичні події навколо Ірану та стриману монетарну політику Федеральної резервної системи США.

Подальший розвиток подій стане зрозумілішим вже на початку наступного тижня: 17-18 березня ФРС оголосить про нові ключові ставки. За деякими прогнозами, потреба у їх зниженні вже давно назріла. Якщо це станеться, євро може знову піти вгору. Хоча шанси на збереження ставок на нинішньому рівні (3,5-3,75%) також доволі значні, особливо з огляду на загрози нафтової кризи. 19 березня свої базові ставки визначатиме і Європейський центральний банк.

Це має важливе значення для України, оскільки безпосередньо вплине на внутрішній курс євро, який Національний банк визначає на основі формули, що залежить від співвідношень у парах гривня/долар та долар/євро. Крім того, значна частина міжнародної допомоги, яку Україна отримує, надходить саме в євро.

Водночас, вплив внутрішніх чинників, які значною мірою визначали курсову ситуацію в Україні до повномасштабної війни, залишається мінімальним, хоча вони, безумовно, теж мають значення.

• Однією з тенденцій є зниження попиту на євро та стабільний інтерес до долара, що більше стосується готівкового ринку, ніж офіційного чи міжбанківського. Як наслідок, скорочується різниця між курсами купівлі та продажу євро в банках та обмінниках.
• На міжбанківський ринок протягом кількох місяців тиснуть значні потреби в імпорті обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, для закупівлі якого, очевидно, потрібна валюта. Очікується, що цей тиск триватиме і в середньо- та довгостроковій перспективі, особливо з огляду на (сподіваємося) активізацію робіт з відновлення у міжсезоння.
• Негативний вплив на курс також справляє критична ситуація в енергетиці, сповільнене зростання економіки, криза на ринку праці та ймовірність нового прискорення інфляції, спричиненого глобальними подіями на енергетичних ринках. Проти зміцнення гривні грає і недовиконання державного бюджету в перші два місяці через недостатній збір внутрішнього ПДВ.
• Натомість, ситуативно зменшує тиск на міжбанківський валютний ринок початок весняної посівної кампанії. Аграрії активно продають валюту для придбання пально-мастильних матеріалів, добрив, виплати зарплатні та покриття інших поточних витрат. Проте, це явище нетривале.
• Невизначеною залишається ситуація з надходженням експортної виручки. Один із неприємних наслідків ескалації на Близькому Сході – часткове обмеження українського експорту, що може вплинути на міжбанківський ринок у найближчі тижні та місяці.

Водночас, середньодобовий попит на валюту скромно знизився на 0,5% – приблизно до $362 млн. Пропозиція, навпаки, зросла на 9% – до $282 млн. Таким чином, загальний дефіцит валюти на міжбанку скоротився на 24% – до $81 млн. Це означає, що потреба у валютних інтервенціях НБУ порівняно з лютим зменшилася. За даними регулятора, на початку березня обсяги продажу валюти з міжнародних резервів справді скоротилися. Отже, поточна ситуація для гривні, попри її відчутне падіння, є помірковано сприятливою.

Інша справа – готівковий ринок. Паніки там, на щастя, немає, але попит на валюту стрімко зростає. За тиждень населення та бізнес купують в середньому трохи більше $100 млн, а продають лише трохи більше $60 млн. Одним із пояснень є підвищені інфляційні очікування на тлі подорожчання пального. У принципі, перевищення попиту над пропозицією на $40-50 млн для українського ринку не є критичним, але й оптимізму це не додає, адже рано чи пізно це може суттєво вплинути й на попит на міжбанку, у результаті діяльності банківських установ, які скуповують валюту для потреб клієнтів.

Як на валютний ринок вплинув інцидент в Угорщині

Загалом, експерти не бачать фундаментальних причин для стрімкого знецінення гривні в найближчій перспективі – принаймні, доки зберігається надія на мирні домовленості. Початок березня справді видався досить нервовим. На відміну від попередніх років (за деякими винятками), коли після посилення девальваційних процесів у січні-на початку лютого гривня відновлювала позиції, а часто навіть зміцнювалася, цього року ситуація є дещо незвичною через зазначені вище ризики та катаклізми.

Останніми днями певної нервовості додав інцидент з вилученням угорською владою валютних цінностей з українських інкасаторських автомобілів. Проте, це не вплинуло на курсову ситуацію в країні і, як очікується, не вплине.

«Українські банки мають достатній запас готівкової валюти, про що свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівкою. Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівки з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини», – запевняють у Національному банку.

Наприкінці минулого тижня регулятор ухвалив превентивне рішення про здійснення операцій з обміну безготівкової валюти на готівкову для підкріплення банківських кас. Зокрема, напередодні НБУ підкріпив банківські каси валютою на $40 млн та 34 млн євро. Водночас, попит на такі операції залишається помірним. Отже, банки мають достатній запас готівкової валюти. Паніки чи аномального попиту на ринку немає.

«Обсяги готівкової валюти достатні, а ситуація з готівкою – стабільна. Залишки валюти в касах банків у багато разів перевищують середньомісячний чистий попит на готівкову валюту у 2025–2026 роках. НБУ за потреби здійснює операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Отже, дефіциту іноземної валюти на готівковому ринку очікувати не варто», – прокоментувала пресслужба Нацбанку у відповідь на запит Укрінформу.

Зазначається, що Національний банк України під час здійснення таких операцій оголошує їхній обсяг з певним запасом, щоб у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. Загальний обсяг поданих заявок на такий обмін протягом 9–11 березня був суттєво нижчим за пропозицію НБУ. «Національний банк готовий і надалі підтримувати банки для забезпечення їхніх кас готівковою іноземною валютою. Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи в готівковій валютній ліквідності», – запевнили у пресслужбі.

Регулятор нагадав, що до початку повномасштабного вторгнення готівкову валюту завозили в Україну передусім літаками. Після російського нападу – наземними шляхами. Водночас, деталі щодо маршрутів транспортування валютних цінностей, як наголошується, є інформацією з обмеженим доступом.

«Зауважимо, що Національний банк України мав комунікацію з усіма банками, які здійснюють транскордонне перевезення цінностей, і рекомендував їм опрацювати альтернативні логістичні маршрути, що унеможливлюють проїзд територіями країн, де є ризики блокування перевезень», – йдеться у повідомленні.

Отже, недружні дії Угорщини жодним чином не впливають на український валютний ринок. За потреби Національний банк готовий до нових операцій з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Основні банки, які доставляють валютний готівковий обіг в Україну, за необхідності оперативно коригуватимуть свої логістичні маршрути, щоб оминати Угорщину.

Експертні прогнози та розрахунки: “доларом по 50” ніхто не лякає

Якщо до літа українська валюта, згідно з очікуваннями аналітиків, не девальвує нижче ніж 44,5–44,6 грн/$, то ближче до осені досягнення показника в 45+ грн/$ є цілком реальним. Дехто навіть попереджає, що курс може бути й вищим.

Усе залежатиме від інтенсивності бойових дій, перспектив досягнення мирної угоди та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Проблеми з останньою можуть виникнути, якщо європейським партнерам, попри обіцянки, не вдасться переконати Угорщину, яка блокує остаточне затвердження програми фінансування України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках, і Словаччину, яка шантажує можливістю блокування. Або ж неможливістю знайти обхідні шляхи такого блокування.

На короткому проміжку часу, за прогнозами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, на міжбанку збережеться коридор на рівні 43,5–44,25 грн/$, а на готівковому ринку – 43,90–44,60 грн/$.

Фінансовий аналітик Олексій Козирєв прогнозує, що курс купівлі та продажу готівкового долара найближчим часом перебуватиме в межах трохи ширшого коридору – від 43,10 до 44,25 грн, а в обмінниках фінкомпаній – від 43,15 до 44,20 грн.

Курс євро, як і раніше, значною мірою залежатиме від глобальних коливань євро стосовно долара США. Якщо в середньостроковій перспективі, на думку більшості аналітиків, ситуація буде більш сприятливою для долара, то загалом за підсумками року прогнозують посилення позицій євро.

Експертний прогноз: до літа – 51,4–53,8 грн/€, у середині осені – 54–55 грн/€.

Найближчим часом офіційний курс євро, на думку Шевчишина, найімовірніше, стабілізується приблизно на рівні 50,5 грн. Водночас, очікуваний курс на готівковому ринку – 51,00–51,25 грн.

Прогноз від Козирєва: готівковий євро в банках – 50,10–51,50 грн, в обмінниках фінкомпаній – 50,20–51,45 грн.

Владислав Обух, Київ

Порада від Business News: Ця інформація допоможе вам краще розуміти поточну ситуацію на валютному ринку України, оцінювати ризики та приймати зважені фінансові рішення щодо обміну валюти або планування витрат у іноземній валюті.

Подробиці можна знайти на сайті: www.ukrinform.ua