Сучасне суспільство спонукає нас до постійного прагнення успіху та особистих досягнень. Нас переконують, що потрібно докладати максимум зусиль для втілення найзаповітніших мрій. Однак, чи не чуємо ми часто скептиків, які нагадують відомий вислів: “Бійтеся своїх бажань, адже вони можуть стати реальністю”? Звідки береться таке ставлення? Чи це лише відмовка для тих, хто не досяг успіху, чи за цим стоїть щось глибше?

“Я так мріяла про заміжжя! — ділиться спогадами 26-річна Ірина. — Малювала в уяві яскраві картини: розкішне весілля, незабутню подорож. Все збулося, але що далі? Свято минуло, настали буденні дні, і за рік вся романтика зникла. Я відчуваю себе обдуреною, хоча зовсім незрозуміло, хто саме мене ошукав”.

У кожного з нас є схожі історії, починаючи ще з дитячих розчарувань, коли реалізоване бажання не приносить очікуваної радості, гордості чи тріумфу.

Ми можемо відчувати себе ошуканими і навіть вирішити більше не витрачати енергію на “порожні” мрії, аби знову не обпектися. Можливо, саме тому деякі батьки, прагнучи захистити своїх дітей, навчають їх: “Не існує слова ‘хочу’, є лише ‘треба'”. Як наслідок, дитина, а згодом і дорослий, перестає прислухатися до власних бажань. Але чому ж ми їх боїмося?

Нерозуміння справжніх бажань

“У дитинстві моїх радощів було небагато, — розповідає 32-річна Аріна. — Мені здавалося, що люди в нашому містечку живуть таким невиразним, сонним життям через бідність, що гроші є ключем до яскравого та цікавого світу. Я доклала всіх зусиль, щоб здобути ґрунтовну освіту та отримати посаду у солідній компанії з високою заробітною платою. Але незабаром стало очевидно, що гроші не можуть розвіяти офісну нудьгу. Я насилу протрималася два роки, а потім перейшла працювати у стартап. Хоча зараз я заробляю небагато, проте мої очі горять!”

Аріна не до кінця розуміла, чого саме прагне: їй здавалося, що потрібні гроші, хоча насправді вона хотіла яскравого, творчого життя.

Коли ми формулюємо свої бажання лише у загальних рисах — “хочу багато грошей”, “хочу вийти заміж” тощо — ми не усвідомлюємо, що насправді за цим стоїть. Нам здається, що все очевидно, але це не так.

Візьмемо простий приклад: ми кажемо, що хочемо солодкого, поїдаємо тістечка, а потім докоряємо собі за слабкість. Однак, якби ми замислилися, то зрозуміли б, що насправді прагнули покращити свій настрій. І це можна було б зробити значно здоровішим способом, наприклад, відвідавши басейн.

Іншими словами, не завжди варто сприймати бажання буквально. Часом це лише гарна обгортка, яку потрібно розкрити, щоб побачити справжню цінність, приховану всередині.

Непередбачені наслідки

“Після народження дитини моя дружина три роки була вдома, але дуже хотіла повернутися до роботи, — ділиться 37-річний Ігор. — Ми знайшли чудову няню. Дружина була щаслива, я теж, ми обоє з головою занурилися у свої проєкти. А тепер з жахом усвідомлюємо, що донька більше прив’язана до няні, ніж до нас”.

Прагнучи до надихаючої мети, ми не завжди враховуємо, що її досягнення може принести з собою певний тягар.

Багато хто схильний ідеалізувати майбутнє, до якого прагне. Їм здається, що до вже наявних благ додасться ще щось чудове. Але ніщо не дається безкоштовно. Отримуючи щось, ми мусимо чимось поступитися. До позитивних аспектів завжди додаються і негативні. Якщо ми до цього не готові, замість радості відчуваємо розчарування.

Прийняття чужих бажань за свої

“Моя мама — професор, вона хотіла, щоб я теж займалася наукою. І я нібито теж до цього прагнула, — згадує 38-річна Олена. — Але вже під час навчання в аспірантурі почали з’являтися сумніви: чи це моє? А після захисту дисертації я остаточно зрозуміла: ні, я не теоретик, я практик, — і пішла працювати до школи”.

Не завжди ми вміємо розрізнити власні бажання від чужих.

Вони можуть бути нав’язані нам, або ми намагаємося досягти їх, щоб догодити комусь іншому. Це часто трапляється з людьми, які не впевнені в собі, хто не має глибокого зв’язку з власним “Я”. Такий індивід може піддатися чужому захопленню, сприйнявши його за своє.

Втрата сенсу життя після досягнення мети

Так трапляється, наприклад, зі спортсменами, які багато років йдуть до олімпійської перемоги. Після її здобуття вони не знають, що робити далі, і втрачають інтерес до життя. На тлі грандіозної мети все інше здається незначним і тьмяним. Однак, подібне може статися і тоді, коли велика мета не досягнута.

Лише той, хто зуміє виявити нові бажання та поставити перед собою нові цілі, знайде в собі енергію для подальшого руху вперед.

Якщо стаття була корисною, поділіться нею з друзями.

Поділитися

⚡ Пульс читачів

Чому здійснені мрії іноді розчаровують: ми обираємо чужі цілі чи будь-який успіх має неминучу темну сторону?

Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.

👇 Натисніть на один з варіантів нижче

• 🎯 Це хибні цілі
• 💸 Це ціна успіху
• 🤔 Маю власну історію

📊 Карта думок

• 🎯 Це хибні цілі 0%
• 💸 Це ціна успіху 0%
• 🤔 Маю власну історію 0%

💡

Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим!

Порада від Business News: Ця стаття допоможе вам краще зрозуміти причини можливого розчарування після досягнення бажаного. Розуміння власних справжніх мотивів та готовність до неминучих компромісів допоможуть вам будувати більш усвідомлене життя і досягати справді значущих цілей.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: ukr.media