На Франківщині розглядається можливість відновити будівельні роботи на так званій «дорозі на Буковель». Наприкінці минулого року, після громадського резонансу щодо фінансування проєкту на понад 9 млрд грн з державної скарбниці, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України заявило про відмову від його реалізації. Тоді ж йшлося про намір відсторонити виконувача обов’язків голови служби на Івано-Франківщині Любомира Семаніва через нібито самостійне ухвалення рішень щодо цього об’єкта без узгодження з керівництвом. Однак, станом на початок лютого, Семанів продовжує обіймати свою посаду.

ВІДЕО ДНЯ

За припущеннями, причиною цього може бути небажання першого заступника голови Держагентства Миколи Бойка затвердити відставку, що може бути пов’язано з перспективою реанімації проєкту після спаду суспільного невдоволення. Раніше сфера його відповідальності включала відбудову Київщини, де пов’язана з ним компанія завищувала вартість робіт у Бородянці.

Інформація про те, що Микола Бойко не погоджує звільнення Любомира Семаніва, почала циркулювати в кулуарах місцевої влади на Прикарпатті кілька тижнів тому. Серед імовірних пояснень вказують його роль куратора будівництва «нової дороги на Буковель», роботи над якою були зупинені наприкінці 2025 року через жваві дискусії у соціальних мережах та політичних колах Києва.

Згідно з повідомленнями ЗМІ, йшлося про новий відрізок дороги від села Бистриця до Яблуниці через Поляницю протяжністю 28,6 км, в яку планували інвестувати понад 6 млрд грн. Окрім того, паралельно були оголошені тендери на ремонт відтинку з Надвірної до Поляниці за 2,4 млрд грн. Виконавцем робіт мала стати компанія ПБС. Ця інформація збіглася з відомостями про плани повної реконструкції центру курорту та будівництва нової «черги» поруч із наявним гірськолижним комплексом. Відтак, логічно було припустити, що ремонтні та будівельні роботи за державні кошти мали на меті покращення логістики для приватного бізнесу. На додаток, видання «Наші гроші» припускало, що це також стосується політичного обміну фінансування будівництва дороги на голоси групи народного депутата Ігоря Палиці, пов’язаного з Буковелем, за бюджет та інші важливі ініціативи Офісу президента.

РЕКЛАМА

Після суспільного резонансу, спричиненого дефіцитом фінансування інших критично важливих потреб, зокрема армії та соціальних виплат, Агентство відновлення заявило про відмову від реалізації цього проєкту. Спочатку повідомлялося, що дорога не має відношення до курорту і ремонтується на прохання «Нафтогазу», який здійснює видобуток у регіоні, а також на прохання місцевих громад. Наголошувалося, що роботи мають переважно косметичний характер, а реальний обсяг коштів, виділених на проєкт, значно менший, ніж подавалося у медіа. Однак згодом керівництво Агентства публічно заперечило наявність планів щодо «дороги на Буковель», переклавши відповідальність на місцеву Службу відновлення, яка нібито самостійно ініціювала відповідні рішення без узгодження з центром.

«Начальник служби пише заяву про звільнення», — повідомив тоді голова Агентства Сергій Сухомлин на своїй сторінці у Facebook. Тендер було скасовано.

Минуло майже два місяці, а Любомир Семанів досі виконує обов’язки керівника Служби відновлення Івано-Франківської області. Співрозмовники в Агентстві відновлення та в органах влади Прикарпаття серед можливих причин цього називають ймовірний особистий інтерес першого заступника голови Агентства Миколи Бойка.

РЕКЛАМА

Непрямим підтвердженням такого інтересу стало нещодавнє звернення народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Копиленка до Державного бюро розслідувань, оприлюднене виданням Главком. У зверненні депутат просить перевірити спосіб життя керівників Агентства, зокрема Миколи Бойка. З тексту заяви випливає, що протягом 1—3 січня 2026 року Бойко, ймовірно, перебував на відпочинку в готелі «Тавель» (Буковель) та в приватному котеджі в селі Ясіня на Закарпатті. Також 3 січня його бачили в готелі Radisson у Буковелі.

Крім того, у зверненні нардепа зазначається, що того ж дня Бойко мав неформальну зустріч у Буковелі з Любомиром Семанівим та представниками бізнес-груп, пов’язаних із компанією ПБС.

«За наявною інформацією, ця зустріч була присвячена підбиттю підсумків управлінських рішень, які в публічному просторі отримали назву „лохонізація громадськості“ — попри заяви керівництва держави про нетерпимість до подібних практик», — писала у своєму блозі політолог Катерина Одарченко.

Микола Бойко не вперше фігурує у скандалах, пов’язаних із потенційними корупційними ризиками. У 2025 році його ім’я згадувалося в контексті аномального зростання доходів та кількості контрактів на відбудову житла на Київщині у маловідомого до того ТОВ «Українська будівнича компанія». За даними системи YouControl, компанія у 2024—2025 роках значно збільшила обсяги проєктів завдяки перемогам у тендерах на суму близько 1 млрд грн.

Як повідомляв народний депутат Ярослав Железняк, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Українська Будівнича Компанія» може бути перший заступник голови Агентства відновлення Микола Бойко.

РЕКЛАМА

«За даними наших джерел, головним бенефіціаром схеми був і залишається Микола Бойко. Саме за його вказівкою проводилися тендери під конкретного переможця — ТОВ «Українська Будівнича Компанія», — цитує видання «Київ влада» нардепа.

За словами Железняка, йдеться про відновлення житлових будинків у Бородянці на вул. Центральній. У рамках експериментального проєкту, затвердженого Кабінетом міністрів минулого серпня, на місці двох зруйнованих будинків планували звести нові багатоповерхівки. На кожен житловий комплекс передбачалося фінансування у розмірі 280 млн грн. Депутат стверджує, що ціни на будівельні матеріали були завищені — у середньому на кілька десятків мільйонів гривень на кожен будинок. За інформацією Железняка, тендерну документацію розробляла саме «Українська Будівнича Компанія».

Видання «Наші гроші» повідомило, що потенційна переплата при виконанні робіт у будинку на вул. Центральній могла перевищити 7 млн грн. Також припускалося, що завищення вартості матеріалів могло бути використане для виплати зарплат у конвертах будівельникам. Голова Агентства Сергій Сухомлин заявив про намір звернутися до Національного антикорупційного бюро з проханням перевірити викладені факти. Сам Микола Бойко заперечив свою причетність до компанії.

Особливістю ситуації є те, що на відміну від інших об’єктів відновлення, для яких може бракувати бюджетних коштів, проєкти «Української Будівничої Компанії» фінансуються у повному обсязі. За версією учасників ринку та аналізу тендерної документації, для компанії створюються пільгові умови, які ускладнюють участь конкурентів. Це, за припущеннями представників бізнесу, відбувається завдяки проектно-кошторисній документації, що не відповідає реальному стану будівництва. Внаслідок цього підрядні організації не можуть завершити об’єкти без коригування документації, а через це отримують санкції у вигляді заборони брати участь у закупівлях Агентства протягом трьох років.

У контексті дефіциту державних коштів на оборону та базові соціальні потреби реалізація масштабних проєктів із ознаками корупційних ризиків виглядає особливо проблематично. Водночас публічність цих схем та увага громадськості можуть стати додатковим стимулом для розслідувань з боку Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро. В умовах воєнного стану такі випадки можуть бути кваліфіковані як незаконне збагачення та зловживання службовим становищем. У випадках, що стосуються дорожнього будівництва, йдеться про значні суми, а отже прокуратура може вимагати для порушників максимальні терміни ув’язнення.

Раніше українці неоднозначно сприйняли будівництво ОККО масштабного гірськолижного курорту в Карпатах під час війни.