Кабінет Міністрів підтримав набір з трьох проєктів змін до певних законодавчих актів стосовно інтеграції України до Єдиного платіжного простору в євро (SEPA).

Як повідомляє Укрінформ, про це проінформували у Міністерстві фінансів.

"Законопроєкти мають на меті узгодження українського законодавства у галузі запобігання легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму з нормами ЄС та FATF, що є важливою частиною виконання зобов’язань України у рамках євроінтеграційного процесу", – зазначено в повідомленні.

У відомстві роз’яснили, що приєднання до SEPA – це стратегічний крок на шляху до інтеграції в європейський фінансовий простір, яким вже оперують понад 500 мільйонів людей та підприємства у 42 державах Європи.

Українці та компанії отримають можливість здійснювати міжнародні перекази в євро швидко, без надмірних комісій і за уніфікованими правилами для всіх країн – учасниць SEPA.

Прогнозується, що Україна заощаджуватиме €70-100 мільйонів щорічно на міжнародних переказах. Для 120 тисяч українських малих та середніх підприємств, які регулярно здійснюють експорт до ЄС, річна економія складатиме близько €4 тисяч на одну фірму.

Серед головних змін, передбачених проєктами законів, – створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, який буде адмініструвати Мінфін. Цей реєстр міститиме виключно IBAN, ПІБ власника і назву банку. Залишки коштів, операції по рахунках, вміст сейфів або дата відкриття/закриття до реєстру не включаються, підкреслили в міністерстві.

Доступ до реєстру матимуть лише уповноважені державні структури (Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, органи прокуратури України, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція України, СБУ) через захищені канали в рамках розслідування тяжких злочинів. Витоки чи оприлюднення даних не допускається.

До того ж, для відкритості фінансових потоків буде введено Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів чи інших аналогічних правових утворень. Цей реєстр також буде адмініструватись Мінфіном.

Відповідно до проєктів законів, вдосконалюється процедура ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, запроваджуються нові механізми і санкції відповідно до стандартів AML/CFT.

Також передбачений додатковий захист викривачів у галузі фінансового моніторингу та розширення переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу для ефективнішого контролю нелегальних фінансових операцій.

Окрім цього, має бути посилений нагляд за прозорістю та доброчесністю власників фінансових установ.

У Мінфіні додали, що проєкти законів набудуть сили з моменту ухвалення та офіційного опублікування законів, за винятком положень щодо функціонування Реєстру рахунків і сейфів, а також Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів (вони набудуть чинності з моменту вступу України до Європейського Союзу).

Як зазначалось, підготовка проєктів законів щодо приєднання до SEPA та імплементація стандартів протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму були одним із завдань Міністерства фінансів, зафіксованих у Програмі дій уряду на 2025 рік.

Фото: КМУ