Завдання держави – гарантувати безперебійну роботу прифронтового підприємництва

Малий та середній бізнес з прикордонних областей є значущою частиною національної економіки. Саме він разом із волонтерами першим приходив на виручку громадам на початку широкомасштабного вторгнення РФ – доставляв продукти харчування, пік хліб, сприяв евакуації населення. Він першим відновлював діяльність у звільнених селищах і містах – раніше, ніж туди поверталися банківські установи, великі торговельні мережі, оператори мобільного та поштового зв’язку. Він підтримує функціонування прикордонних громад і фінансову стабільність населення й донині. Отже, якщо такий бізнес зупинить свою роботу, це відчує вся країна. Завдання держави – не дати цьому статися, забезпечивши безперебійне функціонування підприємництва зараз, використавши його можливості й у період післявоєнної реконструкції. Адже, за торішніми урядовими відомостями, понад 180 тис. українських фірм були зареєстровані на прифронтових територіях, а це 13% загальної кількості фірм, зареєстрованих в Україні.

ПРО ПИТАННЯ «СПРОЩЕНКИ» ТА ПДВ ДЛЯ ФОПІВ

Про те, якої допомоги найбільше потребує прифронтовий бізнес на четвертому році великої війни, обговорювали на Форумі «Відбудова України: якісні інститути та економічна безпека», який відбувся цього тижня в Києві. Однією з особливостей форуму – високий рівень залучення аудиторії до обговорень питань, які підіймали учасники панельних дискусій. Для такого діалогу організатори виділили навіть більше часу, ніж для виступів запрошених спікерів. Чим представники підприємництва, суспільства, медіа активно й скористалися, вступаючи в дебати й обговорення.

Разом з тим чи не найчастіше звучали побоювання, що в рамках зобов’язань, які Україна взяла на себе в новій програмі з МВФ, будуть спроби ліквідувати спрощену систему оподаткування (якщо не для всіх, то для більшості представників малого бізнесу). Кажуть, введення ПДВ для ФОПів і бюджет не наповнить, і більшість підприємництва «в тінь» зажене. А також ляже додатковим фінансовим навантаженням на споживачів.

Крім того, збільшить адміністративні витрати. Адже підраховано, що адміністрування ПДВ та оформлення звітності щороку потребують щонайменше 400 людино-годин (10 повноцінних робочих тижнів для одного спеціаліста). Для малого бізнесу це означає додаткові витрати через найм працівників у штат чи залучення на аутсорсинг.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевнив, що комітет не підтримає жодних ініціатив щодо «спрощенців». «Торкатися «спрощенку» до завершення війни не можна», – переконаний парламентарій.

ПРО ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ ТА ЗМІНУ НАГОЛОСІВ ДЕРЖПРОГРАМ

Іншим лейтмотивом обговорень стало питання доступності підприємництва до кредитування, зокрема, участі в пільгових державних програмах. Для підприємців з прифронтових районів ця проблема особливо загострена, оскільки банки часто відмовляють їм у фінансуванні через значні ризики та відсутність ліквідного майна для застави. На цьому, зокрема, акцентував увагу очільник Асоціації прифронтових міст та громад, міський голова Харкова Ігор Терехов. «Існує дуже гарна держпрограма «5–7–9%», але на Харківщині, наприклад, вона реалізується лише на 13%. За програмою «єОселя» видається тільки 6–7% кредитів, тобто програма майже не функціонує. За лізингом – лише 12%. Якщо ми хочемо, щоб прифронтові регіони були економічно активними, потрібні державні інструменти підтримки, які відповідають реальним ризикам: страхування воєнних загроз, кредити для прифронтового бізнесу, спеціальні стандарти його участі у державних програмах і закупівлях», – вважає Терехов.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев запевнив, що уряд працює над полегшенням доступу підприємництва з прифронтових територій до кредитів і грантів. Зокрема, завдяки спрощенню вимог для участі підприємців з цих регіонів у програмі «Доступні кредити: 5-7-9%» бізнес вже зміг додатково залучити 7 мільярдів гривень за пільговими ставками.

Також у рамках спецрежиму для прифронтових громад введено можливість стовідсоткового бронювання працівників. Понад 900 компаній завдяки цьому додатково забронювали більш як 30 тисяч фахівців.

«Невдовзі запрацює програма часткової компенсації вартості будівництва ферм на прифронтових територіях. Виплати почнуться найближчими місяцями», – запевнив міністр.

І головне: Україна нарешті започатковує державне страхування воєнних ризиків. З наступного року через Експортно-кредитне агентство підприємства, розташовані поблизу лінії фронту, можуть отримати компенсації (до 10 млн грн) за пошкоджене або знищене майно за пільговою ставкою в 0,5%. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ «ЕКА» держава відшкодує учасникам програми – підприємствам із територій підвищеного ризику (розташованих у зоні до 50 кілометрів від лінії фронту) – частину втрат. Наразі для фінансування цієї програми в наступному році є 1 млрд грн. Але якщо ці кошти швидко закінчаться, уряд готовий шукати додаткове фінансування, запевнив міністр.

«Як показує практика, коли ми запускаємо якусь програму підтримки, вибірка коштів зазвичай є меншою, ніж ми готові надати. Так було, наприклад, з індустріальними парками. Але якщо бізнес повірить у програму, ми готові її розширювати. Можна буде знайти кошти завдяки іншим програмам. Також звернемося до парламенту в разі  перегляду бюджету. І є ще такий механізм, як резервний фонд», – пояснив Соболев.

Данило Гетманцев додав, що з наступного року бізнес, що працює на прифронтових територіях, зможе отримувати від держави портфельні гарантії, які банки прийматимуть як заставу під час кредитування.

«Це рішення допоможе подолати ситуацію, коли підприємцям відмовляють у кредитах тільки через те, що їхнє майно розташоване в зоні ризику і "в нього може прилетіти". Наша задача – створити умови, щоб бізнес працював, розвивався та відновлював громади навіть у «найскладніших» обставинах і регіонах», – сказав парламентарій.

ПРО СПЕЦСТАТУС ТА ФОНД ПІДТРИМКИ ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЙ

Однак, на думку більшості учасників дискусій, усього цього замало. І підіймають питання про необхідність особливого економічного статусу для цих територій, який передбачатиме комплекс інструментів і заходів підтримки бізнесу: податкові пільги, митні преференції, спрощені адміністративні процедури тощо.

Прифронтові громади покладають великі надії на старт у 2026 році діяльності Національної установи розвитку та розраховують на підтримку своєї ініціативи про створення в її рамках окремого Фонду підтримки прифронтових територій.

«Цей фонд має компенсувати збитки підприємництва, фінансувати локальні проєкти відновлення, акумулювати державні, місцеві та міжнародні ресурси разом із потенційними репараційними механізмами», – переконаний Ігор Терехов.

Як сподіваються в Асоціації прифронтових міст та громад, цей механізм забезпечить швидкі та адресні рішення для підприємництва і громад, що працюють під постійним тиском війни. Він допоможе компенсувати втрати, покривати страхові премії, фінансувати важливі проєкти розвитку та підтримувати підприємців і їхні сім’ї, не чекаючи змін у загальнодержавних процедурах.

Президент Асоціації приватних роботодавців, член Української ради бізнесу Олександр Чумак наголосив на необхідності переходу від «економіки виживання» на прифронтових територіях до політики реальної підтримки підприємництва.

«Цьому сприятимуть, зокрема, законодавче запровадження статусу "постраждалого підприємства", створення дієвих фінансових інструментів, страхування воєнних ризиків і компенсація збитків, спеціальний податковий і регуляторний режим для прифронтових територій, а також збереження людського капіталу через бронювання ключових працівників, підтримку ветеранського бізнесу та підприємців із числа ВПО», – вважає Чумак.

Учасники форуму також говорили про потребу удосконалення чинних програм державної підтримки підприємництва, щоб, наприклад, грантові кошти можна було використовувати не лише на покращення виробничої бази, а й на закупівлю сировини, поповнення обігових коштів тощо. Але, як пояснив, відповідаючи на такі звернення глава Мінекономіки Олексій Соболев, специфіка грантів – саме довгострокові інвестиції. Натомість він пообіцяв, що в січні-лютому буде переформатовано й удосконалено програму «Власна справа», яка більше враховуватиме особливості та потреби прифронтового бізнесу. А також анонсував модернізацію інших державних програм.

Як відомо, ухваленим нещодавно Законом «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на держпідтримку підприємництва загалом передбачено майже 52 млрд грн. Сподіваємося, ці кошти використовуватимуть максимально ефективно. Як й інші інструменти підтримки підприємництва в Україні – особливо найбільш вразливого бізнесу з прифронтових територій.

Владислав Обух, Київ