Громадяни України, чиє житло було втрачено через широкомасштабне вторгнення РФ, мають можливість подавати прохання на відшкодування до міжнародного Реєстру збитків.

Як передає Укрінформ, про це поінформував виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський під час брифінгу в Києві.

«Ми чіткої схеми дій наразі представити не можемо. Однак ми наполегливо працюємо для забезпечення розуміння у людей, що, хоча даний процес не є швидким і зараз до кінця не гарантований, він все одно надзвичайно важливий. І той, хто подасть прохання до реєстру, отримає шанс на відшкодування та репарації, а той, хто цього не зробить, відповідно такого шансу не матиме», – відзначив Ключковський.

Він підкреслив, що подаватись на компенсацію нанесеної шкоди важливо ще й тому, що чим більше буде подібних заяв, тим більше перспектив отримати компенсацію.

«Чим більше таких прохань буде подано – тим вища ймовірність незворотності цього процесу. Оскільки це посилює тиск на всіх його учасників, зокрема на наших іноземних партнерів просуватися вперед та довести цей процес до логічного завершення», – акцентував виконавчий директор.

Він нагадав, що прохання на компенсацію можна подавати через додаток «Дія», а вимоги до цих прохань є мінімальними.

«Якщо мова йде про майно, нерухомість, ми просимо людей, щоб вони надали хоч у будь-якій формі документи або інформацію, що підтверджують право власності на це майно. Адже тільки власник може вимагати компенсації. У більшості випадків ця інформація автоматично завантажується з реєстру речових прав на нерухоме майно. Але якщо майно з певних причин не було зареєстровано чи відсутній запис, то є змога надати інші докази – договір купівлі-продажу, дарування, документи про спадок тощо. Те ж саме стосується, наприклад, документів, які підтверджують факт руйнування або пошкодження майна», – уточнив Ключковський.

За його словами, якщо з тих чи інших причин у заявника відсутні документи, що підтверджують право власності, він може довести це будь-яким іншим способом.

«Якщо документів в наявності немає, ми просто надаємо можливість описати те, що сталося своїми словами, якомога детальніше, наприклад вказати дату події, прильоту, обстрілу. Якщо особа не знає цієї дати, то вказати період між якими датами цей обстріл відбувся. Це допоможе нам поповнювати цю інформацію з інших джерел. Ми можемо порівнювати заяви між собою та бачити, що, наприклад, квартира зруйнована чи пошкоджена у багатоповерховому будинку, і цьому є достатньо доказів. У такому випадку ми зможемо зробити висновок, що є достатні підстави вважати, що й інші квартири в цьому будинку також зазнали пошкоджень. Ми також використовуємо зовнішню інформацію, наприклад супутникові знімки, перевіряючи ці заяви – особливо стосовно майна, яке знаходиться на окупованих територіях», – розповів виконавчий директор

На даний момент до реєстру надійшло більше 65 000 прохань щодо смерті близького члена родини та пошкодження або знищення житлової нерухомості. Більше 12 тисяч прохань вже було розглянуто та офіційно внесено до Реєстру.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет міністрів Ради Європи схвалив проєкт Конвенції про заснування Міжнародної комісії з розгляду вимог України.

Раніше заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра заявляла, що Компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані прохання постраждалих в результаті російської агресії по суті та встановлюватиме обсяг компенсації для кожного випадку, може почати роботу у 2027 році