Кремль зіткнувся з падінням доходів від нафти
Росія стикається зі скороченням доходів від нафти та зростанням дефіциту бюджету, проте наразі має достатні резерви для підтримки своїх військових зусиль. Експерти припускають, що навіть якщо ціни на нафту продовжуватимуть падати, Кремль, ймовірно, підтримуватиме військові витрати на поточному рівні.

Цю інформацію опублікувала газета The New York Times. У виданні зазначається, що цього року прогнозується зростання російської економіки лише на 1-2%, тоді як прогноз на 2024 рік становив 4,7%.
Основними факторами уповільнення є зменшення доходів від експорту нафти, стагнація в цивільному секторі та обмеження приватних інвестицій через надмірно високі процентні ставки. Експорт нафти, на який припадає приблизно третина доходів російського бюджету, почав різко скорочуватися. До 2025 року доходи від продажу енергоносіїв зменшилися на 18%, що спонукало уряд переглянути свій прогноз дефіциту бюджету в бік збільшення з 0,5% до 1,7% ВВП.
Аналітики очікують, що Кремль вирішить проблему дефіциту, використовуючи залишки коштів суверенного фонду добробуту, випускаючи боргові зобов’язання місцевим банкам та скорочуючи інвестиції в інфраструктуру та соціальні програми. Тим часом військові витрати, які наразі становлять близько 8% ВВП, залишаться незмінними.
18% процентна ставка Центрального банку зробила кредити для бізнесу непомірно дорогими. Як наслідок, серед найбільших корпорацій спостерігається скорочення інвестиційних ініціатив. Депутат Російського парламенту Дмитро Гусєв зазначив, що підприємства відкладають будівництво нових заводів, електростанцій, трубопроводів та залізниць, а деякі навіть відправляють працівників у неоплачувані відпустки.
Водночас інфляція становить 9%, проте значна частина населення ще не відчула суттєвого зниження рівня життя — у багатьох секторах спостерігається зростання заробітної плати, яке випереджає інфляцію, а вкладники банків отримують вигоду від підвищених процентних ставок.
За іронією долі, війна, незважаючи на важкі людські втрати, підвищила рівень життя середньостатистичного росіянина до найвищого рівня за десять років. Однак економічний спад поступово підриває ці здобутки, що також може вплинути на політичну стабільність країни.
Ситуація на енергетичному ринку ще більше ускладнюється зовнішніми впливами. Колишній президент США Дональд Трамп заявив, що готовий використати економічний тиск, щоб змусити Кремль завершити війну, зокрема шляхом зниження світових цін на нафту та запровадження тарифів для країн, які її купують. Першим кроком було погрожування Індії тарифами на імпорт російської нафти.
Індія, яка значно збільшила закупівлі російської нафти з початку війни, зараз є другим за величиною покупцем після Китаю. Тим не менш, індійські нафтопереробні заводи вже просять у Росії більших знижок через зростання геополітичних ризиків.
