У 2024 році понад 83% шахрайських транзакцій в Україні відбувалося онлайн. Водночас, дані НБУ свідчать про те, що онлайн-шахрайство становило 93% від загальних збитків. Як наслідок, середня вартість однієї транзакції зросла на 51% і досягла 4761 гривні.

Цю інформацію поділилася банкірка Анна Довгальська, як повідомляє «Телеканал 24».

За словами Довгальської, примітною рисою всіх випадків шахрайства є те, що злочинці переконують людей добровільно розкривати свою особисту інформацію.

«Вони можуть видавати себе за представника банку, співробітника правоохоронних органів або навіть члена сім’ї — сучасна технологія голосового діпфейку може зробити більше, ніж ми усвідомлюємо», — додає пані Анна.

Які найпоширеніші схеми серед шахраїв?

Цифровий скімінг. В інтернет-магазині клієнт вводить дані своєї картки на сайті, який здається легітимним, під час транзакції, але прихований код фіксує ці дані. Найнебезпечніше те, що користувач може навіть не знати про це.

Квошинг. Це шкідливі QR-коди, які перенаправляють користувачів на шахрайські веб-сайти. Їх часто розміщують у громадських місцях, на плакатах, банкоматах або поширюють через миттєві повідомлення.

Шахрайство за допомогою штучного інтелекту: Використовуючи штучний інтелект, шахраї створюють фальшиві голоси, електронні листи та навіть чат-боти, щоб обманом змусити людей переказати гроші.

«Наразі діпфейк може імітувати голос ваших близьких (наприклад, сина чи дружини) та просити «терміновий грошовий переказ». На жаль, такі голоси залишається досить складним відрізнити від справжніх», – застерігає Довгальська.

Як захистити свої фінанси

Банкір рекомендує перевірити пристрій перед використанням термінала чи банкомата: звертайте увагу на наявність сторонніх накладок, незвичайних компонентів або підозрілих екранів.

Тому під час його використання рекомендується захищати клавіатуру під час введення PIN-коду, обирати безконтактну оплату та вибирати банкомати, розташовані в людних та безпечних місцях.

Корисні пропозиції:

ніколи не розголошуйте особисту інформацію картки – навіть якщо запит надходить від банку чи правоохоронних органів;
утримуйтесь від використання публічного Wi-Fi для доступу до онлайн-банкінгу або здійснення транзакцій;
увімкнути двофакторну автентифікацію на всіх облікових записах;
скануйте QR-коди лише з надійних джерел;
використовувати віртуальні картки для онлайн-шопінгу;
активувати сповіщення про всі транзакції.

Пам’ятайте, що банк ніколи не запитуватиме ваш CVV-код, пароль, SMS-коди чи PIN-код через телефонні дзвінки, програми обміну повідомленнями чи електронні листи.

Источник