Як українці стимулюють економіку Польщі
Типова зарплата українських біженців у Польщі нижча за мінімальну заробітну плату.

Згідно зі звітом міжнародної консалтингової фірми Deloitte, прогнозується, що до 2030 року внесок українських біженців, які працюють у Польщі, становитиме 3,2% ВВП.
Експерти зазначають, що зі зростанням кількості українських біженців, які знаходять роботу в Польщі, їхній внесок у ВВП також зріс, перевищивши початкові очікування.
«У 2023 році на них припадало 2,3% ВВП, а у 2024 році цей показник зріс до 2,7%. Забігаючи вперед, оскільки біженці розвиватимуть більше навичок, характерних для країни, а підприємства інвестуватимуть у покращення співвідношення капіталу до робочої сили, очікується, що цей вплив досягне 3,2% ВВП до 2030 року», – підкреслюється у звіті.
Повідомляється, що станом на травень-червень 2024 року 80% українських біженців були працевлаштовані в Польщі, а 14% отримували польську соціальну допомогу. Водночас рівень безробіття знизився з 11% до 6% у період з липня-серпня 2023 року по травень-червень 2024 року. Середній дохід біженців протягом травня-червня 2024 року становив 4000 злотих (45 720 гривень), що на 900 злотих більше, ніж попереднього року.
Залежно від сектору, середня зарплата до оподаткування для українців у Польщі коливалася від 3500 до 4200 злотих (від 40 000 до 48 000 гривень). Відповідно, українці отримували менші грошові виплати. Важливо зазначити, що до 1 липня 2024 року мінімальна заробітна плата в Польщі становила 4200 гривень до оподаткування.
Було помічено, що середня зарплата може бути вищою для українців віком від 15 до 24 років. Інші співвітчизники в Польщі, як правило, заробляють менше порівняно з іншими працівниками.
У звіті зазначається, що українські біженці отримують найвищі зарплати у виробництві, охороні здоров’я, а також у сфері розміщення та громадського харчування, тоді як найнижчі зарплати можна знайти в освіті та будівництві.
Серед польських міст Варшава була найбільш улюбленою для українців, де станом на вересень 2024 року проживало 109,7 тисячі українських біженців. До трійки лідерів також увійшли Вроцлав і Краків, де проживало 53,9 тисячі та трохи більше 33 тисяч біженців відповідно.
