Офіс Фото: Getty Images
З 8 серпня 2025 року набуде сили Закон України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196), що призведе до припинення дії Господарського кодексу України (далі – ГК). Відхід від базового законодавчого акта, який двадцять років регулював економічну сферу, викликає серед бізнесу численні запитання та занепокоєння щодо збереження правового регулювання суспільних відносин. Зміни завжди викликають насторогу, іноді тривогу. Одночасно із набранням чинності Закону стартує трирічний перехідний етап як етап «поступового запуску» реформи. Мін’юст оприлюднив деталі змін.
Протягом перших шести місяців перехідного етапу керуючі суб’єкти державної власності зобов’язані ухвалити рішення про трансформацію держпідприємств у акціонерні товариства або ТОВ. Якщо таке рішення не буде прийняте вчасно, Кабінет Міністрів має передати єдині майнові комплекси відповідних держпідприємств під управління Фонду держмайна України.
Фонд держмайна протягом року після передачі має вирішити: припинити діяльність підприємства або ініціювати його приватизацію. Закон також передбачає реформування інститутів господарського відання та оперативного управління, які раніше були основою майнового режиму суб’єктів держсектора. Після завершення реформи майновий режим цих суб’єктів ґрунтуватиметься на праві власності або узуфрукті (безоплатне володіння та користування).
Реформа зачепить підприємства комунальної та приватної власності
З моменту набрання чинності Закону забороняється створення юридичних осіб у формах держпідприємств (державних комерційних, некомерційних, казенних), комунальних підприємств (комерційних, некомерційних), спільних комунальних підприємств, приватних, іноземних, дочірніх підприємств, підприємств громадських об’єднань, споживчої кооперації.
Через три роки після набрання чинності Закону забороняється внесення змін до даних про державні, комунальні та спільні комунальні підприємства в Єдиному держреєстрі, окрім:
- реєстрації припинення діяльності шляхом перетворення або ліквідації;
- змін, пов’язаних із заміною керівника або членів ліквідаційної комісії;
- реєстрації передачі майнового комплексу до Фонду держмайна;
- змін у зв’язку з відкриттям справи про банкрутство.
Більшість норм ГК або повторюють спеціальні закони, або застаріли
Оскільки правові норми в ГК згруповані за главами, Мін’юст надав стислий аналіз кожної з них у контексті реформи:
- Глава 1 – містить загальні принципи, які втрачають актуальність із скасуванням ГК;
- Глава 2 – регулює державну участь у економіці, що тепер охоплюється спеціальними законами (Податковий кодекс, закони про ліцензування, технічні регламенти тощо);
- Глава 3 – антимонопольні норми повністю регулюються законами про конкуренцію;
- Глава 4 – поняття підприємництва визначене в Законі № 4196, а організаційні форми закріплені Цивільним кодексом;
- Глава 5 – непідприємницька діяльність регулюється новою редакцією статті 85 ЦК;
- Глава 6 – поняття суб’єктів господарювання відображені в Законі № 4196;
- Глави 7-11 – регулюють організаційні форми підприємств, які вилучаються з законодавства.
Закон № 4196 скасовує організаційно-правову форму «підприємство», тому відповідні глави ГК втрачають силу. Протягом перехідного періоду діяльність підприємств регулюватиметься нормами Цивільного кодексу, Закону № 4196 та спеціальними актами.
Важливо врахувати, що Закон забороняє реєстрацію нових юридичних осіб у зазначених формах та внесення змін до їх відомостей у реєстрі, окрім винятків. Для забезпечення діяльності підприємств під час переходу норми ГК частково включені до законів про управління держмайном та місцеве самоврядування.
Деталізація змін за главами ГК
Аналіз окремих положень ГК показав наступне:
- Глави 12-13 – регулювання об’єднань підприємств та статусу фізичних осіб-підприємців повністю відповідає Цивільному кодексу;
- Глава 14 – майнові відносини регулюються Цивільним кодексом, а права господарського відання та оперативного управління скасовані через три роки;
- Глава 15 – використання природних ресурсів регулюється профільними кодексами та законами;
- Глава 16 – інтелектуальна власність охоплена Цивільним кодексом та спеціальними законами;
- Глави 17-18 – питання цінних паперів та корпоративних прав регулюються законами про капітал та управління держмайном;
- Глави 19-22 – зобов’язання, договори, ціноутворення повністю відповідають Цивільному кодексу;
- Глава 23 – банкрутство регулюється Кодексом про банкрутство;
- Глави 24-27 – відповідальність та санкції врегульовані Цивільним кодексом;
- Глави 28-41 – галузеві питання, зовнішньоекономічна діяльність, інвестиції регулюються спеціальними законами.
Після скасування ГК окремі норми, такі як право керівника діяти без довіреності або використання печатки, будуть регулюватися статутами підприємств та профільними законами. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися на підставі договірних умов згідно з Цивільним кодексом.
Проведений аналіз підтверджує, що скасування ГК не призведе до правового вакууму. Відносини, які раніше регулювалися кодексом, будуть охоплені іншими законами, зокрема Цивільним кодексом та спеціальними актами.
Як повідомлялося, 9 січня Верховна Рада ухвалила Закон №6013, яким скасовується Господарський кодекс та вносяться зміни до Цивільного кодексу. Документ передбачає трирічний перехідний період для адаптації підприємств. Закон викликав суспільну дискусію через масштаб змін. Ініціаторами законопроєкту виступили спікер парламенту Руслан Стефанчук та група нардепів. Документ набуває чинності через 6 місяців після публікації.