За даними Reuters, міністр торгівлі США Говард Латнік вивчає можливість надання федеральному уряду акцій Intel та аналогічних напівпровідникових компаній у рамках угод про субсидії за Законом CHIPS.
Закон CHIPS, прийнятий у серпні 2022 року за часів адміністрації президента Джо Байдена, спрямований на підтримку вітчизняного виробництва мікросхем та розвиток наукових інновацій. Законодавство передбачає виділення 52,7 мільярда доларів на активізацію сектору напівпровідників, зокрема:
- 39 мільярдів доларів на будівництво та розширення заводів за рахунок субсидій;
- 11 мільярдів доларів США, виділених на дослідницькі та розробницькі ініціативи;
- Решта коштів призначена для податкових пільг, спрямованих на виробників чіпів.
Значна частина ресурсів Закону CHIPS залишається нерозподіленою серед основних гравців галузі, таких як Micron, TSMC, Samsung та Intel.
Раніше, за часів адміністрації колишнього президента Дональда Трампа, з американськими технологічними компаніями було укладено унікальні угоди. Наприклад, Nvidia та AMD отримали дозвіл на експорт чіпів штучного інтелекту обмеженої потужності до Китаю в обмін на 15% від отриманого доходу від продажів.
Таке втручання уряду в корпоративні рішення викликало критику, а опоненти стверджують, що це може призвести до операційної невизначеності та потенційного фінансового тягаря для платників податків.
На запитання про потенційне придбання американського капіталу в TSMC, міністр економіки Тайваню Куо Цзіхуей заявив, що його міністерство координуватиме свої дії з компанією. Він наголосив, що TSMC працює як незалежна корпорація, а не державне підприємство.
«Ми плануємо співпрацювати з Радою національного розвитку, враховуючи її статус акціонера в TSMC. Всебічний аналіз пропозиції міністра торгівлі США вимагатиме ретельного обговорення та оцінки», – уточнив він.
Джерела Reuters стверджують, що речниця Білого дому Керолайн Левітт натякнула на прагнення Лутніка придбати 10% державної частки акцій Intel, хоча конкретне підтвердження ще очікується.
«Адміністрація надає пріоритет американським інтересам — як економічно, так і з точки зору національної безпеки. Цей нетрадиційний підхід являє собою незвідану територію у впровадженні політики», — заявила вона під час брифінгу для преси.
Якщо ці акції будуть реалізовані, вони, ймовірно, не матимуть права голосу, що гарантуватиме державним зацікавленим сторонам отримання фінансових доходів без впливу корпоративних рішень.
«Попередні адміністрації надавали значне фінансування без взаємних вигод. Наш підхід захищає інтереси платників податків шляхом придбання пропорційних часток у бізнесі», – наголосив Лутнік.
Стратегічний крок SoftBank та реструктуризація Intel
Цей розвиток подій відбувається після зобов’язання SoftBank Group інвестувати 2 мільярди доларів в Intel за ціною 23 долари за акцію. Японський конгломерат нещодавно активізував свої інвестиції в сектор штучного інтелекту, беручи участь у таких ініціативах, як проект Stargate, та підтримуючи раунд оцінки OpenAI на 300 мільярдів доларів.
Оголошення Intel про скорочення робочої сили у серпні 2024 року — скорочення на 15% (приблизно 15 000 посад) — є частиною ширшої стратегії досягнення економії коштів у розмірі 10 мільярдів доларів до 2025 року, зумовленої невтішними фінансовими показниками.
Одночасно у вересні 2024 року компанія оголосила про організаційні зміни, спрямовані на підвищення операційної ефективності та конкурентоспроможності на ринку.