Нобелівська відзнака миру: Дональд Трамп наполягає на Норвегії – вона не піддається

Фото: Він Макнеймі/Getty Images

Нобелівська відзнака миру – одна з найзначущих нагород, що присуджується за внесок у зміцнення злагоди, братерство народів та зменшення армій. Цьогоріч кандидатів на цю відзнаку більше, ніж торік – і це поки що все, що відомо про «мирний Нобель». Проголосять переможця Нобелівської відзнаки миру 10 жовтня о 13:00 за Києвом (див. Як це буде).

Авторка Коротко про аналізувала в складнощах вручення Нобелівської відзнаки миру 2025 року.

Близько до рекорду за номінаціями

Отже, у 2025 році Норвезький Нобелівський комітет отримав 338 заявок на відзнаку миру: 244 від окремих кандидатів та 94 від організацій. Це на 18% більше, ніж 2024-го, що зрозуміло: у світі росте напруга, і це не тільки війна в Україні чи конфлікт у Газі, але й гуманітарні кризи в Судані та Центральній Африці. До речі, найбільше заявок було у 2016 році – 376.

Процедуру вибору кандидатів вже завершено. Щоб заявка була чинною, її слід подати не пізніше 31 січня. Заявки закриваються взимку, короткий список з 20–30 кандидатів формується в лютому–березні, а експертні оцінки та остаточне голосування відбуваються у вересні – на початку жовтня. Рішення Комітету остаточне і не підлягає оскарженню. Згідно зі статутом Нобелівської відзнаки, Норвезький Нобелівський інститут ніколи не може підтвердити або спростувати факт подання будь-кого на Нобелівську відзнаку миру, поки не пройде 50 років.

Тому анонсування переможця часто стає несподіванкою: у минулому лауреатами ставали непередбачувані фігури, як Барак Обама у 2009 році лише за вісім місяців після приходу до влади. Ще більш суперечливою була перемога палестинського лідера Ясіра Арафата у 1994 році.

Оголошення лауреатів Нобелівської премії відбувається у Королівській шведській академії наук у Стокгольмі. Фото: Джонатана Накстранда/AFP via Getty Images

«Темні конячки»

Серед 338 номінантів чимало традиційних улюбленців – діячі прав людини на зразок Юлії Навальної (за продовження справи Олексія Навального) та гуманітарні організації на зразок Sudan’s Emergency Response Rooms (за допомогу в Судані, де криза визнана найтяжчою у світі). Але не виключені й несподіванки.

Цьогоріч потенційними «темними конячками» відзнаки миру можуть стати:

• активістка з Уганди Ванесса Накате, котра бореться за кліматичну справедливість в Африці,
• організація «Лікарі без кордонів» – за роботу в зонах конфліктів (але відзнаку миру рідко дають медичним неурядовим організаціям),
• Грета Тунберг, як не дивно, може претендувати на відзнаку за «кліматичний активізм» плюс за образ жертви, сформований у спробах потрапити до Гази.

Експерти прогнозують, що комітет обере когось «неполітичного» для балансу та щоб висвітлити гуманітарні кризи на планеті. Ймовірно, це буде представник Африки чи Близького Сходу.

У списку номінантів є шведська екоактивістка Грета Тунберг. Фото: wikipedia.org

А що кажуть букмекери?

Букмекери та вебсайти прогнозів (наприклад, FanDuel, Oddspedia та Kalshi) активно приймають ставки на відзнаку. Коефіцієнти демонструють, наскільки букмекери вірять у кандидата: чим менше число, тим більший шанс (наприклад, 1 із 3 означає 33% ймовірності).

До переліку найкращих кандидатів букмекерів на нову відзнаку миру входять:

• вдова Олексія Навального Юлія (шанси 20-34%);
• волонтери організації Sudan’s Emergency Response Rooms (шанси 25-29%);
• президент США Дональд Трамп (шанси коливаються від 4% до 33% через політичні фактори);
• президент України Володимир Зеленський (шанси від 6% до 18%),
• екоактивістка Грета Тунберг (шанси 4-7%).

Незначні шанси (але з великою виплатою у разі перемоги) мають Ілон Маск (3%) за програму «Світ через технології» та Джуліан Ассанж (3%) за свої викриття. Але все це неточно, та й Нобелівський комітет ігнорує опитування та ставки – минулі перемоги часто приголомшували букмекерів.

Шанси Трампа на відзнаку

Трамп – один з найбільш обговорюваних кандидатів на відзнаку миру 2025 року, але експерти оцінюють його шанси як мінімальні. Норвезькі аналітики, включаючи Хільде Рестад з Університету Осло, називають Трампа “антитезою” відзнаки, оскільки той робить “все протилежне цінностям та духу Нобелівської відзнаки миру”. У Трампа агресивна риторика (наприклад, про мігрантів чи торговельні війни), він «підтримує мілітаризацію» (це про постачання озброєння Україні, що йде врозріз із принципом Нобеля про «зменшення армій»), надто вихваляє сам себе, відкрито заявляючи про себе як про найголовнішого кандидата на відзнаку. Скромніше треба бути, пане президенте – Нобелівський комітет воліє нагороджувати довготривалі зусилля за мир, а не короткочасні дипломатичні сплески.

Попри це, Трамп отримав кілька публічних заявок від світових лідерів за участь у деескалації конфліктів.

У березні конгресмен США Даррелл Ісса номінував Трампа на відзнаку миру за «історичну роль у припиненні війн». Про це є офіційна заява на сайті Білого дому.

У червні уряд Пакистану в особі прем’єра Шехбаза Шаріфа оголосив про подання Трампа за деескалацію кризи Індія – Пакистан у травні та «відвернення ядерної війни». Про це йшлося на пресконференції у Лондоні 29 вересня.

У липні прем’єр-міністр Камбоджі Хун Манет номінував Трампа за посередництво у припиненні прикордонного конфлікту з Таїландом. Офіційну заяву поширили ЗМІ Камбоджі.

Тоді ж, у середині літа, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху офіційно вручив Трампу листа з поданням на вечері у Білому домі за перемир’я Ізраїль – Іран та зусилля щодо заручників у Газі.

У серпні президент Габона Бріс Оліги Нгуєма номінував американського лідера на відзнаку миру за стабілізацію у Центральній Африці після путчу 2023 року. Про це йшлося у дипломатичних колах, але офіційних заяв не було.

У вересні Олександр Мережко з Комітету Верховної Ради України із зовнішньої політики заявив про підтримку Україною заявки Трампа на відзнаку миру за переговори щодо України. Офіційний лист пройшов у ЗМІ.

І нарешті, у жовтні сім’ї ізраїльських заручників у Газі звернулися до Нобелівського комітету із закликом подати Трампа на престижну відзнаку на подяку за їхнє звільнення. Про це йшлося у публічному листі, але це не офіційна заявка.

Трамп давно натякає – такої медалі йому не вистачає в його «золотій колекції». Фото: wikipedia.org

«Авраамічні угоди»: можливо…

Трамп часто називає «Авраамічні угоди» (серія договорів про нормалізацію відносин між Ізраїлем і низкою арабських держав, підписаних у 2020-2021 роках. Їхня назва відсилає до патріарха і пророка Авраама, віра в якого є у всіх найбільших авраамічних релігіях – іудаїзмі, християнстві та ісламі) своїм “головним мирним досягненням” і вимагає Нобелівської відзнаки миру за них. Він неодноразово скаржився, що ніколи не отримає відзнаку, та й Комітет Нобелівського фонду не нагороджував нікого і ніколи за ці угоди, але вони стали основою для кількох заявок Трампа.

У 2020 році норвезький парламентар Крістіан Тібрінг-Г’єдде подав Трампа за «проривну співпрацю» в «Авраамічних угодах». 2024-го конгресвумен Клаудія Тені від Республіканської партії подала Трампа, зазначивши, що попередні мирні договори (Ізраїлю та Єгипту 1978 року, наприклад) отримали “Нобелівку”, а «Авраамічні» – ні. У 2025 році конгресмен Даррелл Ісса подав Трампа (у березні), наголосивши на ролі в угодах як «найзначніших на Близькому Сході за покоління». Це четверта заявка Трампа загалом.

Експерти вважають шанси Трампа на відзнаку низькими: комітет цінує «довготривалий мир та братерство». Авраамічні угоди критикують за ігнорування палестинців та вразливість до конфліктів (війна у Газі поновилася з 2023 року). Але Трамп у квітні цього року заявив, що «заповнить» угоди новими країнами і заслужить-таки Нобелівську відзнаку миру. Як вирішить Нобелівський комітет – дізнаємось дуже скоро…

Авраамічні угоди Трамп підписував із лідерами країн Близького Сходу ще під час свого першого президентського терміну у 2020 році. Фото: wikipedia.org

До речі

Через відзнаку миру Трамп налякав Норвегію

Президент США Дональд Трамп розгорнув таку завзяту кампанію за Нобелівську відзнаку миру 2025 року, що викликав занепокоєння в Норвегії перед оголошенням переможця 10 жовтня. Так само через відзнаку миру у 2010 році “тиснув Китай”, але тоді Нобелівський комітет зміг відстояти свою незалежність, повідомляє Bloomberg.

З січня цього року Трамп приписує собі вирішення різноманітних конфліктів. На Генасамблеї ООН 23 вересня він заявив: «Всі кажуть, що я заслуговую на Нобеля». У липні Трамп телефонував норвезькому міністру фінансів Єнсу Столтенбергу, наполегливо згадавши у розмові про тарифи та відзнаку. Американського голову підтримала компанія Pfizer (за вакцини від COVID) та інші.

Офіційний Осло у напрузі – такої шаленої боротьби за відзнаку миру тут, мабуть, ще не бачили. Один з членів Норвезького Нобелівського комітету вже тривожно пожартував, що «мріє взяти лікарняний 10 жовтня» через можливу бурхливу реакцію Трампа на відмову у відзнаці.

Норвежця чудово розуміють співгромадяни: Трамп вже запровадив 15% тарифів на норвезький імпорт і погрожував, що невручення йому нагороди стане «образою для США». Поки що вся надія на дипломатію міністра фінансів Столтенберга і на гору обіцянок, якщо не 2025-го, то 2026-го – вже точно відзнака миру піде американському президенту. Поки що Нобелівський комітет змушений витримувати колосальний тиск – і ще не відомо, що буде, якщо відзнака дістанеться іншому…

Як це буде

Анонсування лауреата Нобелівської відзнаки миру відбудеться 10 жовтня об 11:00 за центральноєвропейським часом (13:00 за Києвом) у будівлі Норвезького Нобелівського інституту в Осло (трансляція буде доступна на офіційному сайті Нобелівської відзнаки та на сайті відзнаки миру). Голова комітету Йорген Ватне Фрюднес навіть вийде на вулицю, щоб зачитати ім’я переможця. Церемонія вручення відзнаки відбудеться 10 грудня в Осло: лауреат отримає медаль, диплом та чек на суму близько 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1 мільйон доларів).

Источник: kp.ua