Зростання цін на таксі в період небезпеки зумовлене підвищеним попитом на перевезення.
Під час повітряних загроз у Києві ціна на поїздки в таксі різко зростає, іноді в кілька разів, що викликає незадоволення у мешканців міста. Економічне підґрунтя просте: через припинення руху всього надземного метро в час повітряних атак запит на переміщення збільшується, а обсяг доступного транспорту скорочується.
Економіст Олег Пендзин повідомив УНІАН, що врегулювати ці надбавки на державному рівні, незважаючи на вимоги деяких містян, нереально, тому що послуги таксі не відносяться до суспільно важливих потреб.
“Міський транспорт під час небезпеки продовжує функціонувати та не збільшує ціни. Держава забезпечує перевезення звичайним комунальним транспортом, який курсує під час тривоги. Таксі – це надмірність. Скористайтеся альтернативним пересуванням”, – зазначив економіст.
За його твердженням, будь-які спроби законодавчо обмежити вартість таксі під час небезпеки приречені на невдачу.
“Уявіть собі, що держава запроваджує обмеження, а таксисти кажуть: ми наражаємось на ризик, чому ми повинні їхати за звичайними цінами? За ризик потрібно доплачувати. Ви ж не зможете змусити людину надавати сервіс. Це добровільна справа, він не зобов’язаний надавати сервіс”, – пояснив Пендзин.
Економіст також зауважив, що будь-які намагання державного контролю цін на ринку послуг таксі неодмінно призведуть до судових процесів, тому, на його думку, “це не має перспектив”.
Як формуються ціни на таксі
У свою чергу, інженер і фахівець із транспорту Дмитро Беспалов у коментарі УНІАН пояснив, що популярні сервіси, як-от Bolt, Uber чи Uklon, – це не класичні таксі, а так звані райдшерингові платформи (тобто сервіси спільних поїздок). У них немає фіксованих розцінок, а автоматично встановлюють вартість поїздки залежно від попиту та пропозиції.
“Такі сервіси обчислюють тариф, виходячи з обсягу наявних авто, числа людей, охочих пересуватися, та тривалості в дорозі. Ця формула комерційна таємниця, і жоден сервіс її не розголосить, щоб ми могли подивитися. Крім того, я не вважаю, що вона незмінна. Я думаю, що вони вносять в неї певні корективи, беручи до уваги додаткові фактори: погоду, певні заходи чи свята, стан авто тощо. Тобто, ймовірно, змінних і коефіцієнтів у цій формулі має бути чимало”, – сказав транспортний фахівець.
Беспалов додає, що зростання цін в період небезпеки пов’язані в першу чергу з посиленням потреби в перевезеннях, а також такими обставинами, як збільшення заторів і загальною метушнею в русі.
Чому тривога породжує транспортний хаос
Беспалов пояснив, чому під час заторів ціни одразу зростають:
Коли в місті збільшуються затори, кожна машина стає менш продуктивною. Тобто, якщо за нормального трафіку одна машина може здійснити умовно три перевезення за одну годину, то в умовах заторів – лише одне. Отже, зменшується пропозиція, а попит зростає.
За словами фахівця, головна проблема міста – перевантаження транспортної системи.
“Коли транспортна система функціонує на межі або за межами пропускної здатності, то будь-яка непередбачувана ситуація її просто зупиняє. Це саме ситуація Києва. Може статися кілька випадкових подій, і це просто “руйнує” всі транспортні показники: значно збільшується час в дорозі, кількість заторів і ДТП, падає ефективність перевезень”, – роз’яснив Беспалов.
Він підкреслює, що вирішити проблему можливо тільки за допомогою розвитку громадського транспорту.
“Із цим можна боротися шляхом розвитку альтернативних приватному авто видів транспорту. Наприклад, якби Київ мав розвинену позицію громадського транспорту, зокрема між правим і лівим берегом, щоб метро не зупинялося, це могло б значно вплинути на ціни. До речі, зараз комунальний наземний транспорт (окрім метро) не зупиняється під час повітряної тривоги. Ціни могли б бути набагато вищими, якби він зупинявся. Тому що відразу виникає великий попит”, – зауважив Беспалов.
За його словами, щоб ціни залишалися стабільними навіть під час тривог, мають бути незмінними три чинники: попит, кількість автомобілів і рівень заторів. Але це можливо лише за умови наявності альтернативи у вигляді розвиненої мережі громадського транспорту.
“У Варшаві, наприклад, трамваї ходять з інтервалом приблизно в 40 секунд. Таким чином, така мережа здатна “переварити” навіть раптовий попит. Також велосипедна інфраструктура цьому допомагає, але, звісно, взимку гірше, ніж влітку. Отже, щоб із цим боротися, просто необхідно правильно планувати транспорт, мати запас провідної здатності на громадському транспорті та розвивати систему індивідуального транспорту”, – додав експерт.
