“Плівки Рожкової”: НБУ ігнорував ознаки навмисного банкрутства Фідобанку

У 2016-му Національний банк ухвалив рішення про закриття Фідобанку, який на той момент посідав 22 позицію за обсягами активів серед українських фінустанов. Внаслідок цього Фонд гарантування вкладів змушений був виділити 1 млрд 838 млн грн компенсацій вкладникам. Як випливає з оприлюднених телефонних розмов тієї ж роки, в.о. заступниці голови правління НБУ Катерина Рожкова була обізнана про фінансові проблеми установи, але не вжила належних дій.

Про кризові явища у Фідобанку в регулятора знали ще з 2015 року, коли Рожкову призначили керівницею департаменту банківського нагляду після роботи в «Платинум Банку». Саме ця структура відповідає за аналіз стану комерційних банків, комунікацію з ними та впровадження коригувальних заходів при виявленні порушень.

За підсумками 2015 року фінустанова зафіксувала збитки у 1,4 млрд грн. Наступного року керівництво затвердило схему додаткової капіталізації, завдяки чому необхідний обсяг інвестицій до початку 2016-го скоротився вдвічі. Офіційним власником банку значився Олександр Адаріч, хоча медіа без прямого підтвердження називали бенефіціарами ексміністра фінансів Юрія Колобова, Олександра Януковича та Сергія Арбузова. У березні 2016-го Адаріч повідомив про знайденого інвестора, проте вже за два місяці оголосив про відмову останнього від участі.

Установою систематично порушувались нормативні вимоги. Станом на 1 січня 2016 року показник достатності капіталу становив 8,49% замість мінімальних 10%, а рівень поточної ліквідності за III квартал 2015-го – 25% при необхідних 40%.

Фінансова ситуація не покращилась і на початку 2016 року. За перший квартал збитки досягли 324 млн грн, з яких 200 млн грн виникли через негативну курсову різницю.

На початку 2016-го в колах НБУ обговорювали можливість злиття Фідобанку з Євробанком, де Адаріч володів половиною активів. Очікувалось, що фінансування придбання частки інвестора здійснить родич президента Казахстану.

На утікших аудіозаписах Рожкова обговорює з Адарічем ситуацію в Євробанку, застерігаючи його від готівкового виведення коштів через загрозу зриву угоди про об’єднання. Вона також згадує про ризик кримінальної відповідальності за порушення фінмоніторингу. Це свідчить про лояльне ставлення представників НБУ до порушень у банках Адаріча і розрахунок на їх самоліквідацію.

За офіційною версією, масштабний відтік коштів з Фідобанку розпочався 12 травня 2016-го. За два дні клієнти вивели 200 млн грн, а 16 травня установка повністю призупинила операції. Деякі ЗМІ повідомляли про трансфер активів до Євробанку, проте регулятор заперечив цю інформацію.

До 20 травня сума простроченої заборгованості перевищила 500 млн грн (понад 9% зобов’язань перед клієнтами), що дало підставу для визнання банку неплатоспроможним. Тимчасову адміністрацію призначили без попередніх звернень установи за рефінансуванням.

Держфіскальна служба ініціювала розслідування лише через рік після банкрутства. За версією слідства, колишні власники через кредитування фірм-співробітників вивели 1 млрд 665 млн грн, а також знизили вартість активів, продавши нерухомість на 170,4 млн грн за заниженою ціною. Ці дії й стали однією з причин фінансового краху.

18 липня 2016-го НБУ остаточно закрив Фідобанк. ФГВФО компенсував 1 млрд 838 млн грн 97,7 тис. фізичним особам. Юридичні клієнти втратили 3,3 млрд грн, оскільки гарантії на них не поширювались.

Важливо відзначити: якщо ДФС та ФГВФО виявили порушення, то НБУ демонстрував пасивність. Несвоєчасна реакція регулятора призвела до збільшення фінансових втрат.

З точки зору юрисдикції, бездіяльність Рожкової та колег підпадає під ознаки службової недбалість (ст. 367 КК України). Недостатнє виконання обов’язків спричинило мільйонні збитки держфонду та вкладників, що передбачає до 5 років позбавлення волі зі штрафом.

Цікаво, що у травні 2016-го НБУ схвалив купівлю 50% Євробанку братом Назарбаєва, але вже через два місяці визнав його неплатоспроможним. ДБР встановило факт виведення 420 млн грн протягом 2009-2016 років. Компенсації фізособам склали 217 млн грн.

Виникає закономірне запитання: чому НБУ ігнорував проблеми Євробанку? Навіть попередження Рожкової Адарічу не запобігли катастрофі.

Юристи не виключають кваліфікацію дій посадовців НБУ за ст. 364 КК України (зловживання владою). Свідоме ігнорування порушень, що завдало шкоди держінтересам, може каратися до 3 років ув’язнення.

У 2017-му ФГВФО оприлюднив дані аудиту: балансова вартість активів Фідобанку (9,012 млрд грн) у п’ятеро перевищувала реальну (2,157 млрд грн). Основні причини:

• 93% кредитного портфеля (4,248 млрд грн) не обслуговувалось;
• Корпоративні позички на 1,827 млрд грн були надані афілійованим структурам.

З 2014 року банк видав 6 пов’язаним компаніям 2,056 млрд грн. Часткове погашення боргів нерухомістю відбулось із завищенням вартості застав у 60 разів. Такі схеми завдали збитків на 1,665 млрд грн.

Додатково виявлено 43 угоди із заниженим ціноутворенням на 584,3 млн грн та $0,3 млн.

Костянтин Ворушилін із ФГВФО заявив, що власники свідомо сприяли краху банку: «Замість боротьби за виживання вони створили витончені схеми виведення активів, переклавши відповідальність на державу. На жаль, законодавчі прогалини дозволяють таким особам уникати покарання».

Примітно, що Катерина Рожкова уникла відповідальності за епізод із Фідобанком, хоча суд зобов’язав її сплатити 147,7 млн грн ФГВФО через схожі порушення у «Платинум Банку». Питання про інші можливі правопорушення залишаються відкритими.

Источник: kp.ua