Хліб Фото: Інформатор
Аналітики порахували: якщо середньостатистичне щоденне вживання хліба на одну людину дорівнює приблизно 250 грамам, то середні щомісячні витрати домогосподарств на хліб цього року зросли з 225 до 273 грн. Це на 21% більше, ніж у минулому році. Чи варто чекати подорожчання хліба цієї осені та взимку? Які чинники впливають на вартість хлібобулочних виробів? Якої якості хліб реалізується в торговельній мережі? На ці питання Українському Радіо надав відповідь президент “Всеукраїнської асоціації пекарів” Юрій Дученко.
“Борошно становить у собівартості хліба простої рецептури до 40%. Відповідно, якщо зерно і борошно збільшилось вдвічі, то собівартість суттєво зростає. Окрім того, хлібопекарська сфера енергозатратна, тому ціни на енергоресурси сильно впливають на собівартість. І останнім часом значно зросла ціна логістики. Заробітну платню у сфері також змушені підвищувати, щоб утримати співробітників. Усе це разом позначається на собівартості продукції”, — пояснив фахівець.
Він передбачає зростання цін у межах 5-10%. Для хлібопекарської галузі потрібно 2,5 млн тонн хлібопекарської пшениці, і цьогоріч Україна зібрала близько 6 млн тонн продовольчої пшениці першого, другого і третього класу. Існує деяке хвилювання, що борошномелам буде важче формувати відповідні партії, щоб забезпечити якісне борошно. І це впливатиме на формування цін на хлібопекарське зерно, а отже — на борошно та хліб. Це щодо пшеничного зерна. Щодо житнього, тут ситуація дещо складніша, тому що потреба — 180 тис. тонн. Його зібрали, але не все житнє зерно має відповідну якість, на жаль. Тому житнє зерно може бути в нестачі. До слова, за минулий рік ціна зерна зросла у кілька разів, а отже, і на житнє борошно.
“Житні сорти вважаються більш корисними. Житні, житньо-пшеничні, заварні види збільшуються у структурі продажів, і, за аналізом нашої Асоціації, за останні вісім місяців до попереднього періоду збільшення споживання житньо-пшеничних видів демонструє 118%. Ця ситуація з житом якраз і викликає збільшення цін, тому що тенденція на збільшення житніх сортів хліба стає сильнішою. Люди все більше хочуть житнього хліба, але його собівартість останнім часом суттєво зросла, на жаль”, – говорить Юрій Дученко.
Зі слів фахівця, виробники роблять усе можливе, щоб не траплялося різких коливань цін. Для цього насамперед потрібно співпрацювати з торговою мережею, виробникам потрібно отримувати якомога швидше кошти за свою продукцію, щоб не затримувати на 10-30 і більше днів, коли хліб продається, а гроші повертаються пізніше.
“Також потрібно активно працювати над зменшенням повернень нереалізованого хліба, адже, за нашими підрахунками, країна втрачає 200 тис. тонн хліба на рік, через те що ми змушені його утилізувати. На мою думку, хліб, який вирощений під бомбардуваннями, спечений у надважких умовах, а потім утилізований — це просто негідно. Потрібно підвищувати культуру споживання і говорити про те, щоб магазини замовляли хліб у виробників відповідально та максимально його реалізовували, не допускаючи повернень”, – говорить Юрій Дученко.
Усі ці чинники стримуватимуть збільшення собівартості, а виробники будуть максимально зацікавлені в тому, щоб у повному асортименті задовольнити торговельну мережу і не допускати збільшення цін. Але чинники, які не залежать від виробників — ціни на енергоресурси, податкові навантаження, зарплати, подорожчання логістики — усе це буде в собівартості та впливатиме на фінансовий стан підприємств. На жаль, статистика показує, що за 8 місяців більшість хлібопекарських підприємств працює якщо не з мінімальною рентабельністю, то у збиток. І це дуже сильно позначається на можливості забезпечення країни хлібом. Є випадки, коли заводи перейшли в однозмінний режим або навіть призупинили свою роботу.
Ціна хліба знову зросте. Наскільки подорожчає до кінця року
У вересні 2025-го середня ціна батона 450 г – 29,40 гривень, пшеничного хліба нарізного 650 г – 47,99 гривні, житнього Бородінського 300 г – 44,90 гривень. Економіст Олег Пендзин прогнозує збільшення цін на хліб масових сортів, але незначне.
“Незалежно від того, яка буде ціна на зернові, хліб масових сортів не буде дорожчати більше ніж на 1,5% в місяць. Тобто до кінця року ціна може змінитися максимум на 6-7%”, – говорить економіст.
При цьому зі слів фахівця, ситуація з електроенергією не сильно позначиться на ціні хліба. Справа в тому, що хлібзаводи виготовляють великий асортимент продукції, і у разі збільшення витрат на світло, вони розподілятимуть їх на інші вироби, щоб не збільшувати ціну на хліб.
