Банківські картки та готівка Фото: Інформатор
Отримуєте кошти на картку та переживаєте через фінансовий моніторинг? З 1 жовтня 2025 року повинні були запрацювати нові суворі норми для всіх транзакцій, але їх несподівано анулювали. Чи це значить, що можна не турбуватися? Зовсім ні. Банки продовжують посилювати нагляд, а податкова інспекція отримує все більше відомостей про ваші транзакції. Юрист Богдан Янків аналізує, що насправді відбувається і як уникнути блокування рахунку.
Національна стратегія прибутків: задум уряду щодо банківської таємниці
“Всі зміни навколо банківських рахунків, нагляду за транзакціями та фіскальними чеками – це не хаотичні дії, а складова чітко організованої державної стратегії. І важливо усвідомлювати цей контекст”, – зауважує Богдан Янків.
Офіційний задум Мінфіну: Відповідно до Національної стратегії прибутків, яку затвердило Міністерство фінансів України, впродовж 2025-2027 років податковим структурам має бути надано доступ до банківської таємниці з метою:
- Пошуку податкових правопорушень
- Виявлення уникнень від сплати податків
- Нагляду за джерелами прибутків громадян
Чому це суттєво розуміти: Це не “страшилка” чи тимчасова ініціатива – це довготривалий задум держави. Варто дивитися на ситуацію реалістично: банківську таємницю ймовірніше за все відкриють рано чи пізно, тому звичайні транзакції з картки на картку в нинішніх умовах – вже не завжди безпечна затія.
Що діє вже сьогодні: Згідно з Законом України “Про банки і банківську діяльність” № 2121-III, у статті 62 чітко зазначено, що Національний банк України може інформувати правоохоронні органи, якщо бачить по внутрішній інформації випадки, коли можуть бути здійснені певні порушення.
Кого інформують:
- Державну податкову службу
- Бюро економічної безпеки
- Національну поліцію (при підозрі у фінансуванні тероризму чи відмиванні коштів)
Реальний приклад з практики: Один з клієнтів адвокатського бюро здійснював транзакції з картки на картку на суму понад 700 000 гривень. Алгоритм спрацював таким чином:
- Банк заблокував рахунок
- Національний банк зауважив підозрілу діяльність
- НБУ надіслав лист до податкової служби
- Розпочалася податкова перевірка
- Мета – стягнути 18% ПДФО + 5% військовий збір з суми неоподаткованих транзакцій
“Зараз єдине, що оберігає більшість людей від масових донарахувань податків – це те, що масового розкриття банківської таємниці поки що немає. Але держава активно рухається до цього”, – каже Богдан Янків.
Що мало змінитися з 1 жовтня: скасовані нововведення НБУ
Можливо, ви бачили в новинах інформацію про те, що з 1 жовтня при транзакції з картки на картку завжди чітко буде видно платника, одержувача та призначення платежу. Юрист пояснює, що трапилось насправді.
Що планував Національний банк: НБУ готував масштабні зміни до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів, здійснення операцій з їх використанням та здійснення емісії, обігу та погашення електронних грошей, де планувалося:
- Уніфікувати всі поля в платіжних системах
- Зробити обов’язковим відображення платника у всіх банках
- Показувати одержувача платежу без можливості анонімності
- Стандартизувати призначення платежу
- Поширити вимоги на еквайринг
Що мало змінитися на практиці:
ДО змін (як зараз):
- У виписці може бути вказано “Надходження коштів” без імені відправника
- Не завжди видно, від кого конкретно надійшли кошти
- Банк не може перевірити платника, якщо його не видно
ПІСЛЯ змін (як планувалося):
- Обов’язкове поле “Платник” з ПІБ або назвою організації
- Обов’язкове поле “Одержувач” з повними даними
- Чітке призначення платежу
- Повна прозорість для всіх банків
Що прийняли насправді: Замість повноцінних змін НБУ прийняв максимально полегшену версію, яка по факту ні на що суттєво не впливає. Значних змін поки що не відбулося.
Чому скасували: Очевидно, що більшість банків ще технічно не готові до таких масштабних змін. Потрібен час на:
- Модернізацію IT-систем
- Інтеграцію між різними платіжними системами
- Тестування нових протоколів
“Важливо усвідомлювати: Це не скасування, а відтермінування на певний час. Рано чи пізно ці зміни все одно запрацюють, коли банківська інфраструктура буде готова”, – каже Богдан Янків.
